— Гаразд, звучить це все добре. Допрацюй прикриття, і ми посунемо графік так, щоб суботніми ранками ти могла ходити до храму.
— Тільки з одягом біда, — сказала Робін. — Я не одягаюся як людина, в якої купа грошей.
— Ти завжди маєш класний вигляд, — запевнив Страйк.
— Дякую, — відповіла Робін, зашарівшись, — але якщо я повинна переконати УГЦ, що багата, то оце, — вона показала сумочку, куплену шість років тому, — нікуди не годиться. Думаю, можна взяти напрокат кілька дизайнерських комплектів і сумок. Я ніколи такого не робила, але знаю, що можна.
— А може, я тобі з цим навіть допоможу, — раптом запропонував Страйк. — Позич речі у Прю.
— У кого?
— У моєї сестри, — пояснив Страйк, — тієї, що терапевт.
— О, — зацікавилася Робін.
З вісьмох зведених та єдиноутробних сестер і братів Страйка вона знала тільки двох, і то дуже побіжно. Його родинні зв’язки були, кажучи м’яко, заплутані. Страйк був позашлюбним сином зіркового рок-музиканта, з яким бачився двічі за життя, і нині покійної жінки, яку преса зазвичай називала суперґрупі. Робін знала, що кілька місяців тому Страйк зрештою погодився на знайомство зі зведеною сестрою Прюденс, але не знала, що вони так подружилися, що та згодиться позичити його партнерці дорогі речі.
— У вас з нею наче один… — Замість казати «розмір», Страйк зробив непевний жест. — Я в неї спитаю. Зможеш піти до неї і приміряти одяг.
— Дяка, — сказала дещо шокована Робін. — Було б чудово, якщо Прюденс не проти позичити речі якійсь незнайомій панянці.
— Ти не якась незнайома панянка, я їй про тебе розповідав, — сказав на це Страйк.
— То… у вас гарні стосунки? — спитала Робін. — У вас із Прюденс?
— Так, — відповів Страйк і випив ще пива. — Вона подобається мені значно більше за інших дітей мого батька… хоч це невисока планка.
— Ал тобі теж подобається, — нагадала Робін.
— Хіба Що в загальних рисах. Але він на мене досі ображений, бо я не пішов на ту кінчену вечірку для Рокбі. Ти далі куди?
— Зміню Дева у Бекслігіті, — відповіла Робін, глянувши на годинник. — Власне, вже час іти. А ти що?
— Маю вільний день. Відсканую це все в офісі й перекину тобі, — відповів Страйк, показуючи на картонну теку з документами, яку дав Робін Колін Еденсор.
— Супер, — сказала Робін. — Тоді до завтра.
6
Сума шість на четвертому місці означає:
Зав’язаний мішок.
Ні огуди, ні хвали.
«Ї Цзін», або «Книга Змін»
Ті шість хвилин, що вона йшла від «Золотого лева» до станції «Ґрін-Парк», Робін присвятила заняттю, від якого вперто відучувала себе протягом останніх вісьмох місяців: вона думала про Корморана Страйка в контексті, відмінному від роботи та дружби.
Вона довго відмовлялася визнавати, що закохана у свого партнера по роботі, аж доки минулого року не дізналася, що він має роман і ретельно приховує його від неї. У ту мить Робін Еллакотт вирішила, що лишається тільки розкохати його, і саме з такою думкою вона за кілька тижнів погодилася сходити на побачення з Раяном Мерфі.
Відтоді вона докладала всіх можливих зусиль, щоб внутрішні двері, за якими ховалося її почуття до Страйка, лишалися міцно зачиненими, і сподівалася, що кохання, залишене без уваги, змерхне й помре. На практиці це означало заборону собі думати про нього наодинці, а ще — ніколи, ніколи не порівнювати його з Мерфі (саме те, що спробувала зробити Ільза на вечірці з нагоди хрестин). А коли попри всі її старання спливали певні непрохані спогади — як Страйк обійняв її на її весіллі чи ота небезпечна п’яна мить під «Рітцем», коли на тридцятий день народження Робін він мало не потягнувся поцілувати її — Робін нагадувала собі, що її партнер за агенцією — чоловік, який чудово живе одинаком, час до часу починаючи романи з жінками (переважно розкішними). Йому сорок один рік, він ніколи не був одружений, залюбки мешкає у спартанському житлі на горищі над офісом і має глибоко вкорінену звичку відгороджуватися від усіх форм близькості. У стосунках із Робін ця закритість колись дещо відступила, але вона добре пам’ятала, як після тієї незручної миті біля «Ріт-ца» все повернулося знову. Словом, Робін дійшла висновку, що Страйк ніколи не бажав речей, яких свого часу бажала вона.
Тож стосунки з Мерфі, який відверто прагнув бути з нею, були приємні й приносили розраду. Поліціянт не тільки був вродливий і розумний, вони ще й мали спільний інтерес — детективну роботу. Це складало приємний контраст до її колишнього чоловіка-бухгалтера, який добре заробляв і ніколи не розумів зацікавленості Робін у кар’єрі, яку Метью вважав ексцентричною та ненадійною. Також приємно було знову мати сексуальне життя, ще й значно приємніше, ніж те, що в неї було з колишнім чоловіком.