— А ти не знаєш, шо сталося у Бірмінґемі?
— Ні, що?
Вів’єн роззирнулася, а тоді відповіла тихішим голосом:
— Вона там вступила у ПЗ з одним хлопом.
Робін знала, що йдеться про стосунки, у яких людина не з УГЦ не побачила б нічого екстраординарного: про моногамне партнерство, що починається внаслідок взаємного сексуального потягу, який церква вважала нездоровим продовженням потягу до власництва.
— Ого, — сказала Робін. — Я не знала.
— Ага, але це ше не все, — провадила Вів’єн. — Вона тому хлопу набрехала, шо він аж почав сумніватися у вірі, звернувся до одного зі старійшин церкви, і тоді її повернули на Чапмен-Фарм.
— Ого, — повторила Робін. — А що саме вона набрехала йому?
І знову Вів’єн роззирнулася, а тоді відповіла:
— Так, оце не рознось далі, але ж ти в курсі, шо вона й Бекка знали Утоплену пророчицю?
— Чула про таке, — відповіла Робін.
— Ну от вона набрехала про Дайю. Наговорила казна-чого.
— Так а чого саме?
— Не знаю, — відповіла Вів’єн, — але такого поганого, шо хлоп мало з церкви не пішов.
— Звідки ти стільки знаєш? — спитала Робін, ретельно зображаючи захват від обізнаності Вів’єн.
— Поговорила з іншою дівчиною, яку перевели з Бірмінґема. Вона розповіла, що Емілі і той хлоп усамітнювалися разом і відмовлялися від духовного єднання з іншими. Чистий матеріалізм. Та дівчина вважає, що Емілі намагалася спокусити того хлопа на ПБ з нею.
— Який жах, — сказала Робін.
— Та жах, — погодилася Вів’єн. — Кажуть, її довелося тягнути в автобус силоміць, а вона кричала тому хлопові: «Я тебе кохаю!» — На обличчі Вів’єн з’явилася огида. — Уявляєш? Слава Богу, що він просто пішов собі звідти.
— Ой, так, — озвалася Робін. — Слава Богу.
Вів’єн відвернулася обслужити жінку, чия маленька дитина притягнула її дивитися черепашок. Коли вони пішли — малий обіймав нову іграшку — Вів’єн знову заговорила до Робін:
— А ти в курсі, що Тато Джей останнім часом в Лос-Анджелесі? — На словах «Тато Джей» її голос став ніжним. Було очевидно, що товаришка Робін так само закохана в засновника церкви, як і більшість жінок на Чапмен-Фарм, та й частина чоловіків теж. — То він повертається наступного тижня.
— Справді? — озвалася Робін.
— Так. Він завжди повертається на Маніфестацію Утопленої пророчиці… А ти духовно єдналася з ним?
— Ні, — відповіла Робін. — А ти?
— Ні, — зітхнула Вів’єн із відвертим сумом.
Протягом наступних кількох годин Тайо час до часу повертався порахувати гроші в сейфі під столом. Один раз він щось жував і обтрусив крихти пиріжка з губ. Вів’єн та Робін він нічого не пропонував і не приносив поїсти. Минали години, і у Робін почало паморочитися в голові. З положення сонця на небі вона зрозуміла, що година вже пообідня. Хоча на фермі вона стала нечутлива до голоду та втоми, новим випробуванням стало стояння на місці та потреба усміхатися, підтримувати бадьору розмову і прозелітствувати заради церкви, коли голову пече сонце, а поїсти немає навіть звичної слизької локшини з розвареними овочами.
— Робін!
— Що?
Вона автоматично розвернулася на звук свого імені й за мить із крижаним жахом зрозуміла, що накоїла. Маленький хлопчик тримав у руці іграшкового птаха з червоною грудкою і саме знайомив його з черепашкою, яку щойно купив йому батько. Вів’єн дивилася на Робін з подивом.
— Це моє прізвисько, — пояснила Робін із силуваним смішком, коли батько з сином відійшли. — Моя сес… одна з моїх живих речей так іноді мене називає.
— А, — відповіла Вів’єн. — Але чому Робін?
— У неї була книжка про Робіна Гуда, — на ходу вигадала Робін. — Улюблена, ще до мого народження. Вона хотіла, щоб батьки мене назвали Роб…
Вона не договорила. Вулицею до них мчав Тайо, весь червоний і спітнілий. Люди оберталися, коли він важко гупав повз у білому однострої та з сердитим і водночас схарапудженим обличчям.
— Проблема, — видихнув він, опинившись у наметі. — Емілі зникла.
— Що? — ахнула Вів’єн.
— Клятий Дзян, — відповів Тайо. — Давайте сюди сейф і спаковуйте товар. Ми повинні її знайти.
66
УБУВАННЯ, поєднане зі щирістю…
Воно сприяє починанням.
Як стати до справи?
Можна скористатися двома меншими мисками для жертвоприношення.
«Ї Цзін», або «Книга Змін»
Коли Тайо побіг геть із сейфом, Робін та Вів’єн зняли тканину з намету, а металеві конструкції залишили.