— Чорт, — пробурчав Страйк.
Він уже був вирішив, що чутки про його зв’язок із Біжу успішно розвіяно. Останнє, що йому треба — це щоб «Таймз» поставила Паттерсону і Літтлджону знак: «Бруд копати тут».
Рівно у восьмій прибув перебирати стеження за Франками Шах.
— Доброго ранку, — сказав він, сідаючи в «БМВ» на пасажирське місце. Перш ніж Страйк почав розповідати йому про нічні події, Шах дістав телефон і спитав: — Оце твоя жінка з «Коннахту»? У мене дещо є.
Страйк погортав фотографії. На всіх під різними ракурсами була та сама чорнява жінка, яка в шапці та мішкуватих джинсах чатувала на розі Денмарк-стріт неподалік від офісу.
— Так, — відповів він, — схожа. Коли ти їх зробив?
— Вчора ввечері. Вона стояла там, коли я вийшов з офісу.
— Вона працювала на Паттерсона, коли ти був у його фірмі?
— Абсолютно точно ні. Я б її запам’ятав.
— Гаразд, зроби мені ласку і перешли їх Мідж та Барклею.
— Як гадаєш, чого вона добивається?
— Якщо вона теж з Паттерсонових, то, мабуть, видивляється наших клієнтів, щоб спробувати їх відлякнути. А може, дивиться, хто працює на агенцію, щоб добути на цих людей якийсь компромат.
— Я тоді не починатиму сидіти на героїні.
Поінформувавши Шаха про перебіг ночі, а тоді доїхавши до центру, Страйк зовсім утомився і роздратувався, і геть не зрадів, коли, стоячи на світлофорі, помітив величезний плакат, на який зазвичай не звернув би уваги. На ньому був Джонатан Вейс на темно-синьому й пересипаному зірками тлі. Одягнений у білі шати, він широко розкинув руки, а на красивому обличчі, піднятому до небес, квітнула усмішка. На плакаті було написано: «СУПЕРСЛУЖБА 2016! Цікавитесь Універсальною гуманітарною церквою? Приходьте на зустріч із Татом Джеєм в «Олімпії» у п’ятницю, 12 серпня 2016 року!»
— Знову дзвонила сестра Шарлотти Росс, — були перші й зовсім небажані слова Пат до неголеного Страйка, який прийшов до офісу о пів на десяту, маючи в руці куплену на вулицю булку з шинкою: до біса ту дієту.
— О. Лишила повідомлення? — спитав Страйк.
— Сказала, що на місяць поїде з країни, а коли повернеться — хоче зустрітися з вами.
— Вона чекає на якусь відповідь? — спитав Страйк.
— Ні, більше нічого не сказала.
Страйк рохнув і пішов до чайника.
— А ще вам дзвонив такий собі Джейкоб Мессенджер.
— Що? — здивувався Страйк.
— Каже, що зведений брат сказав, що ви його шукаєте. Каже, що сьогодні зранку ви можете дзвонити йому в будь-який час.
— Зробіть таку ласку, — мовив Страйк, розмішуючи підсолоджувач у каві, — передзвоніть йому і спитайте, чи він не проти поговорити у фейстаймі. Хочу бути певен, що то справді він.
Страйк пішов до кабінету, досі розмірковуючи про красуню, що внадилася стежити за його офісом. Якби тільки розмісити кашу, яку заварив Паттерсон, — і життя стало б значно простішим. І значно дешевшим.
— Він не проти фейстайму, — повідомила Пат за п’ять хвилин, заходячи до кабінету з папірцем, де записала номер Мессенджера. Коли вона вийшла, Страйк зайшов у фейстайм з комп’ютера і ввів номер Джейкоба Мессенджера.
Дзвінок був негайно прийнятий тим самим засмаглим молодим чоловіком, який усміхався з дошки на стіні в кабінеті. Так само білозубо усміхнений, з гладеньким темним волоссям і висмиканими бровами, він був відверто радий поспілкуватися зі Страйком, а от детектив відчув перш за все розчарування. Джейкобом Мессенджером хвора чи навіть присмертна людина на Чапмен-Фарм точно не була.
За кілька хвилин Страйк дізнався, що цікавість Мессенджера до церкви спалахнула, коли його агент отримав запрошення Джейкобові відвідати одну з благодійних ініціатив УГЦ, а тоді сфотографуватися у кофті з логотипом УГЦ, протрималася до невеликого інтерв’ю, де він розповів про свій інтерес до духовності та благочинства, а тоді згас, коли його було запрошено на тижневий ретрит на фермі без участі преси.
— Нафіга мені якась клята ферма, — розповідав Джейкоб, сяючи сліпучо-білими зубами. — Яка мені від неї користь?
— І справді, — погодився Страйк. — Що ж, це було дуже…
— Чекай, чекай, — продовжив Джейкоб, — а ти не думав зробити шоу?
— Що?
— Типу прихована камера, шоб знімала тебе на розслідуваннях. Я тебе погуглив. Слухай, мій агент зацікавиться. Я собі придумав таке, шо ми будемо командою, і ти мені типу показуватимеш, шо там як, а знімальна група…
— Я не…
— Буде тобі така реклама, — не відставав Мессенджер, а за його спиною саме пройшла якась сонна білявка у міні-сукні. — Більше слави. Я типу не хвалько, але скажу тобі, шо аудиторія в мене…