Выбрать главу

— Хочеш, іще дещо розкажу? — спитав Дзян на півшляху до хвіртки на п’ять ґраток.

— Так, — цілком щиро відповіла Робін.

— Просто зараз тут є людина, яка вже була тут дуже давно. Вона повернулася — і тільки я це розумію. — Він скоса глянув на Робін хитрими очима, темними, вузькими.

— Справді? — спитала Робін. — І хто це?

— Ха. Так я тобі й розповів, — відказав Дзян. — Але я пильную за цією людиною.

— Хоч скажи, чоловік то чи жінка, — попросила Робін.

— Ти диви яка цікава, — іще ширше вишкірився Дзян. — Нє, це знатиму тільки я. Смішно, що Тайо та Бекка такі розумні, а нічого не помітили. Я піду просто до Тата Джея, щойно завершу розслідування, — бундючно додав він.

Вони перелізли через хвіртку. Робін буквально горіла від цікавості.

Занавіски найближчої кімнати усамітнення були запнуті, а отже, там хтось був. Робін очікувала, що Дзян скаже щось сороміцьке, але той якось знітився, коли вони проходили повз будиночок.

— Знаєш, чого мені туди не можна? — спитав він, тицяючи за спину брудним пальцем.

— Ні, — відповіла Робін. Приємно було знати, що Дзяну не можна духовно єднатися; вона переймалася, що він сприйме лестощі за сексуальний аванс.

— Тобі ніхто не казав? — з новою підозріливістю спитав Дзян. — Навіть Тайо?

— Ніхто, — відповіла Робін. — Ніхто нічого не казав.

— Це через Джейкоба, — скиснув Дзян. — Але то не я винний, а Луїза. Так каже доктор Джов. І це не повториться.

— А як почувається Джейкоб? — спитала Робін, сподіваючись раз і назавжди розкрити цю таємницю.

— Та щоб я знав, я з ним не бачуся, — відповів Дзян. — Я в тому не винен.

На подвір’ї купа людей так само вишукувала загублену рибинку Мадзу, і на полегшення Робін, її повернення з Дзяном нікого не зацікавило.

— Мені треба в туалет, — сказала вона Дзянові, усміхаючись, щоб він не подумав, ніби вона хоче його здихатись (вона цього і близько не збиралася робити, адже він виявився неочікуваним джерелом цікавих зачіпок). — А тоді пошукаємо ще.

— Так, іди, — кивнув задоволений Дзян.

У безлюдній спальні Робін кинулася до свого ліжка, щоб покласти під матрас новий камінець на позначення ще одного дня, прожитого на Чапмен-Фарм. Але щойно стала навколішки, як побачила, що кілька раніше покладених камінчиків розсипалися на підлогу.

Збентежившись, Робін провела рукою під матрасом і виявила, що там лишився тільки один камінчик. А тоді її пальці торкнулися чогось маленького, плаского, легкого, гладенького. Вона витягнула цей предмет і побачила перлисту рибинку з хитромудрою різьбою.

Робін поспіхом зібрала всі камінчики й сховала у ліфчик, скочила на ноги й побігла до ванної кімнати. Там вона видерлася на раковину, відчинила вікно під стелею, перевірила, чи чистий горизонт, а тоді жбурнула рибинку назовні. Робін зістрибнула на підлогу, стерла сліди своїх ніг із раковини і відкрила воду — і саме вчасно: вона почула, що до спальні заходить група жінок.

— Привіт, — сказала Робін, виходячи з ванної і сподіваючись, що обличчя в неї не дуже червоне.

Вів’єн, яка була серед жінок, не звернула на неї уваги, а натомість наказала групі:

— Всюди шукайте, чуєте? Навіть під матрасами.

— Як рибка могла потрапити під матрас? — спитала Робін у Вів’єн. Її серце досі дико калатало від шоку, спричиненого цим відкриттям.

— Я не знаю, то Бекка так хоче, — роздратовано відповіла Вів’єн.

— А, ясно, — відповіла Робін.

— Допомагати будеш? — спитала Вів’єн, побачивши, що вона зібралася йти.

— Вибач, — відповіла Робін, — Дзян сказав, щоб я допомагала йому.

Вийшовши надвір до Дзяна, вона помітила Бекку, яка з іншого боку фонтану Утопленої пророчиці говорила з доктором Джовом.

— Де шукатимемо? — спитала Робін у Дзяна. Вона не планувала іти по рибку, викинуту в траву; нехай її знайде хтось інший.

— До майстерень, — сказав Дзян, відверто тішачись, що Робін чекає його розпоряджень.

— Чудово, — відповіла Робін.

Коли вони йшли з подвір’я, Робін озирнулася на Бекку і геть не здивувалася, виявивши, що та стежить за нею поглядом.

70

Так муж учтивий дарує помилки

І пробачає переступи.

«Ї Цзін», або «Книга Змін»

День у Страйка був вельми напружений.

Скоро по десятій, поки він ішов за Коханчиком і матір’ю клієнта до «Селфріджеса», подзвонив Шпеник. Сподіваючись отримати підтвердження того, що Літтлджон працює на «Паттерсон Інкорпорейтед», Страйк одразу взяв слухавку, заткнувши вільне вухо пальцем, щоб не заважали брязкітлива музика і теревені покупців.