Вона не сумнівалася у тому, що рибинку Мадзу під її матрасом сховала Бекка. Робін помітила здивований і сердитий вираз на її обличчі, коли рибинку тріумфально знайшов у високій траві Волтер, і той обвинувальний погляд, який вона негайно кинула на Робін. Що саме спонукало Бекку спробувати отак її підставити, Робін не знала, але припускала, що Бекка, як і Тайо, запідозрила, що у Нор-вічі Робін уклала якийсь союз із Емілі, та саме тому вирішила добитися для неї ганьби, покарання, а може, і вигнання з Чапмен-Фарм.
В особі Бекки вона, безсумнівно, отримала грізного ворога. Робін боялася, що не так уже важко змусити заговорити Лін, Дзяна чи Вів’єн, якщо Бекка захоче дістати від них якийсь компромат на Робін. Недозволені прогулянки до лісу, ліхтарик, той факт, що вона зреагувала на своє справжнє ім’я: Робін поважала інтелект Бекки і не сумнівалася, що та швидко роздивиться в «Ровені» розслідувачку під прикриттям. В останньому листі Робін розповіла Страйку про рибку, але так само промовчала і про зустріч із Лін у нічному лісі, і про свою дурну обмовку при Вів’єн.
До цих приводів нервувати додавалося й розуміння того, що з кожним днем, коли вона не пропонує Тайо секс, її становище на фермі погіршується. Тайо злісно поглядав на неї здаля, коли вона ходила туди-сюди у справах, і Робін починала боятися прямої вимоги «духовного єднання», відмова від якого спровокує кризу. І все ж минали години та дні, а Робін не відступала, сподіваючись дізнатися ще щось від Емілі чи Дзяна або знайти можливість поговорити з Віллом Еденсором.
Тим часом на ферму прибули Нолі Сеймур, доктор Джов та решта принципалів церкви. З підслуханих розмов Робін дізналася, що Маніфестація Утопленої пророчиці, що мала ось-ось настати, зазвичай збирала всю раду там, де церква народилася. Доктор Джов не виходив зі свого розкішного кабінету, Джайлз Гармон більшу частину часу друкував у своїй кімнаті, де його було добре видно з подвір’я, а Нолі Сеймур і кілька чоловіків повбиралися у білі однострої звичайних вірян. Вони не принизили себе до ночівлі в гуртожитках, але ходили серед робітників ферми й долучалися до різних завдань із виглядом скромної чеснотливості й нерідко так невміло, що звичайний член церкви за таке вже наслухався б нищівної критики.
Робін, яка так само існувала в дивному лімбі між високорівневою вірянкою і батрачкою, якось увечері отримала завдання приготувати вечерю, перед тим вислухавши довгу лекцію про церковну доктрину у виконанні Мадзу. Зайшовши до кухні, вона побачила, що Вілл Еденсор шинкує цілу гору цибулі. Зав’язавши фартуха, вона не стала чекати на накази, а рушила допомагати йому.
— Дякую, — промимрив він, коли Робін підійшла.
— Нема за що, — відповіла вона.
— У мене від цього завжди так, — мовив Вілл, витираючи мокрі запалені очі рукавом.
— Якщо спершу цибулю заморозити, буде легше, — пояснила Робін.
— Правда?
— Так, але для цього вже пізно. Нам, мабуть, треба працювати швиденько.
Вілл усміхнувся. На якусь мить він здався значно молодшим, ніж зазвичай.
Гамір у кухні був невпинним: брязкотіли величезні пательні, шипіла витяжка над промисловими печами, булькали і бризкалися на численних газових конфорках незмінні розварені овочі.
— Вілле, а ти давно у церкві? — спитала Робін.
— Е… вже десь чотири роки.
— Тобто й мені аж стільки часу знадобиться, щоб так само добре засвоїти доктрину?
Цим питанням вона сподівалася підлеститись до нього чи спровокувати на лекцію. Обидва варіанти допомогли б підвести його до теми відданості УГЦ.
— Просто треба вчитися, — без ентузіазму відповів Вілл.
Не знаючи, звідки така відсутність звичної самовпевненості — через подразнені очі чи з іншої, глибшої причини — Робін спитала:
— Тобто ти бачив уже чотири Маніфестації Утопленої пророчиці?
Вілл кивнув, а тоді мовив:
— Але я не можу про це розповідати. Щоб зрозуміти, ти маєш пережити це сама.
— Здається, я вже мала такий собі передпоказ, — сказала Робін. — Під час мого Одкровення Дайю прийшла до храму. Сцена мало не перекинулася.