— А як ти, чорт забирай, не помітила, що за будинком стежив Літтлджон?
— Не було його там. То хтось інший.
— Зі справи Майо я тебе знімаю, — відрубав Страйк. — Будеш працювати Коханчика.
— Я не зробила нічого поганого! — запротестувала Мідж. — Ташу спитай!
— Питання в тому, як це виглядатиме для преси, — відповів Страйк.
— Наче ти про це думав, коли трахав ту адвокатку з надутими цицьками!
— Я зроблю вигляд, що не чув цього, — крізь зціплені зуби відповів Страйк. — Як побудуємо роботу далі, я вже сказав. І щоб духу твого біля Майо не було.
І він кинув слухавку, киплячи від гніву.
76
Тут кожен крок, вперед чи назад, веде в небезпеку. Про втечу навіть не йдеться.
«Ї Цзін», або «Книга Змін»
Насувалася Маніфестація Утопленої пророчиці, і Робін наказали долучитися до групи, яка прикрашала фасад храму довгими білими банерами, на яких були надруковані стилізовані темно-сині хвилі. Для цього доводилося дертися на довгі драбини, і Робін, насилу ладнаючи банер під самий дах, подумала про те, як легко хтось унизу міг би вибити з-під неї драбину, а потім сказати, що сталася трагічна випадковість. На щастя, ніхто на замахувався на її життя, і вона спокійно повернулася на землю.
— Оце круто, правда? — спитав у неї один із симпатичних американців, привезених Вейсом із Лос-Анджелеса: він теж допомагав прикрашати храм. Тканина тріпотіла під вітром, і здавалося, що надруковані хвилі стікають з банера.
— Так, краса, — погодилася Робін. — Ти знаєш, коли буде Маніфестація?
Вона жахалася появи Дайю у храмі майже так само, як боялася того, що її знову покличуть у садибу до Джонатана Вейса.
— За тиждень, — відповів американець. — Ух, чекаю не дочекаюся. Стільки про це чув. Ви, народе, благословенні, що живете тут, у місці, де церква почалася.
Він усміхнувся Робін:
— Не хочеш духовно поєднатися?
— Їй не можна.
Це втрутилася Шона. Вона теж допомагала прикрашати храм, радо видираючись на драбини попри те, що її вагітний живіт уже помітно випинався.
— Що? — не зрозумів американець.
— Духовна дружина, — відповіла Шона з широкою усмішкою і пішла допомагати Волтеру, який ніяк не міг скласти свою драбину.
— Ух, йой, я не знав, — сказав американець Робін. Він здавався наляканим.
— Нічого страшного, — відповіла Робін, але молодик швиденько відсунувся подалі, ніби боявся бути заскоченим за розмовою з нею.
Слова Шони збентежили та стривожили Робін. Адже не може жінка стати духовною дружиною тільки тому, що Джонатан Вейс її сексуально домагався? Робін допомагала заносити драбини до сараю, а тимчасом її обсіли нові страхи.
Протягом наступних кількох днів Робін помітила, як навколо неї закручується підводна течія пліток. Жінки і навіть чоловіки поглядали на неї косо, а Вів’єн трималася відверто вороже. Відколи Шона зробила цю заяву під храмом, чутка про те, що Робін — нова духовна дружина Тата Джея, розійшлася широко та швидко.
Ніхто, навіть люди, які стежили, щоб вона не лишалася на самоті, не ставив прямих питань, тож Робін не мала нагоди спростувати чутку. Та й, власне, вона сама не мала жодної певності. Можливо, Вейсу досить накласти руки на тіло жінки, щоб вона вважалася духовною дружиною? Але якщо Шона зробила невірний висновок (а Робін підозрювала, що так і сталося), Робін боялася, що в розпусканні пліток звинуватять її саму. Насправді її мучив липучий страх, що саме ця невирішена дилема призведе до її викриття, бо через спалах заздрощів, спровокований Шоною, люди, що мають щодо неї якісь підозри, зійдуться разом і складуть їх докупи. Робін виявила, що постійно фантазує про те, як зривається з місця і мчить до лісу, хоча не сумнівалася, що перепинена втеча погіршить її становище. Вона усвідомлювала, що найрозумніше буде вийти за периметр ферми у ніч із четверга на п’ятницю, коли поруч буде хтось із колег. Якщо вона так вчинить, то не застане Маніфестацію Утопленої пророчиці, що, як дізналася Робін, відбудеться ввечері у п’ятницю. Після того, що сталося на її Одкровенні, Робін була тільки рада лишитися без таких вражень.
На ферму повернувся Тайо — без Лін. Робін бачила його тільки здалеку й старанно уникала зорового контакту. Тепер усі її зусилля були спрямовані на те, щоб поговорити з Віллом віч-на-віч. Якщо вона встановить глибину його сумнівів щодо церкви, це виправдає усі знесені нею випробування, і вона покине ферму, точно знаючи, що справді посприяла розслідуванню.
У вівторок увечері Робін відправили працювати до пральні — утилітарної будівлі з бетонною підлогою, де стояли ряди промислових пральних машин і були сушарки, що підтягувалися під стелю. Жінка, що супроводжувала Робін до дверей, пішла, переконавшись, що вона всередині. Вона явно вирішила, що у пральні, де купа людей завантажувала брудний одяг та постіль та вибирала чисте, буде кому за нею наглянути.