— Люсі тоді так навколо нього упадатиме, наче він живе тут, — заявив Ґреґ, відверто натякаючи на те, що від Страйка упадань годі й чекати. — Він хоче лишитися в Корнволлі, сам так каже.
— Він не знає, чого хоче, — різко відповіла Люсі. — Те, що сталося з Тедом, — це тільки перша ластівка. Йому небезпечно мешкати самому, — хтозна, що з ним може статися… Раптом він захоче сісти на свій човен і вийти в море?
— Мене це теж непокоїть, — погодився Страйк.
— То продайте той човен, — сердито сказав Ґреґ.
Єдиним результатом розмови (Страйк щось подібне і передбачав) було рішення показати Теда фахівцю в Лондоні. Виснажений мандрівкою до Лондона, Тед о дев’ятій пішов спати, і скоро потому вирушив додому і Страйк, бажаючи якомога довше поспати перед поїздкою до Торнбері.
Він вирішив не попереджати Шері — чи Керрі, як вона тепер звалася — про свій приїзд, бо знав про її звичку тікати й міняти імена. Здавалося, що якщо їй спершу подзвонити, Шері зробить усе можливе, щоб він її не побачив. Навряд чи жінка, яка виставляла на своїй фейсбуковій сторінці численні фотографії сімейних поїздок до сафарі-парку Лонґліт та Полтонз-Парку, світлини пирогів, які вона пекла до шкільних ярмарків, і костюмів, які шила своїм донечкам, зрадіє нагадуванню про своє незугарне минуле.
Страйк уже другу годину їхав трасою, коли йому подзвонила Таша Майо і спитала, чому за нею більше не приглядає Мідж, а тоді попросила повернути Мідж на її справу. Почуте тільки укріпило Страйкову підозру, що Мідж аж занадто подружилася з акторкою, а ще йому геть не сподобалося, що клієнтка виставляє вимоги щодо персоналу, який має з нею працювати.
— Товариство жінки здаватиметься значно природнішим, — сказала йому Майо.
— Якби моя агенція надавала послуги приватної охорони, і була потреба здійснювати її приховано, я б погодився, — відповів Страйк, — але не можна, щоб ви ходили разом, адже йдеться про стеження…
Він збентежився, зрозумівши, що Таша плаче. В Страйка упало серце: потік людей, чиїм сльозам він мусить давати раду, здавався нескінченним.
— Послухайте, — схлипнула вона, — я не можу собі дозволити і вас, і приватну охорону заразом, а вона мені подобається, я з нею почуваюся в безпеці, і хочеться мати поруч когось, щоб разом посміятися…
— Добре, добре, — здався Страйк. — Я поверну Мідж на цю справу.
Хоч як йому не подобалося таке змішування функцій, але ніде правди діти, Майо небезпідставно відчуває потребу в охороні.
— Бережіть себе, — незграбно побажав він, і Таша поклала слухавку.
Зв’язавшись із Мідж (голос у неї був холодний) і поділившись новиною, Страйк рушив далі трасою.
За двадцять хвилин його набрав Шах.
— Ти її забрав? — спитав Страйк, усміхаючись у передчутті того, як почує голос Робін.
— Ні, — відповів Шах. — Вона не прийшла, і камінь зник.
Вдруге за два тижні Страйк відчув, як його нутрощі ніби заповнює сухий лід.
— Що?
— Пластиковий камінь зник. Ніде не видно.
— Курва! Лишайся на місці. Я на М4. Мчу до тебе.
81
Верхня триграма Кань означає Хлань — небезпеку. Якщо рух низхідний…
«Ї Цзін», або «Книга Змін»
Протягом трьох ночей на храмових сходах відбувалося чування, і Робін не могла покинути ліжко. У середу дівчат змінили юні хлопчики у довгих білих шатах, а в четвер на вході до храму стали принципали церкви, і мерехке світло від смолоскипів грало на розфарбованих обличчях Джонатана, Мадзу та Тайо Вейсів, Бекки Пірбрайт, Джайлза Гармона, Нолі Сеймур та інших, чиї очі були підведені чорним. Іще двічі вночі являлася Дайю, і з задніх вікон гуртожитків було добре видно її сяйливу фігурку вдалині.
Примара, безсонні постаті на храмових сходах, постійний страх, неможливість утекти чи покликати на поміч: все це ніби занурило Робін у кошмарний сон, від якого вона не могла прокинутися. Ніхто не питав, хто вона насправді, ніхто словом не обмовився про те, що сталося між нею та Віллом у кімнаті усамітнення, нікого не цікавило, звідки синець на її обличчі, і все це здавалося нітрохи не заспокійливим, а навпаки, — зловісним. Робін була певна, що розплата не забариться, і що станеться вона під час Маніфестації. «Утоплена пророчиця тобі покаже!»
Здаля Робін бачила Вілла, яким займався своїми повсякденними справами, й іноді помічала, що його губи рухаються: безперечно, він співав мантри. Якось вона побачила, як він, сівши навпочіпки, розмовляє з маленькою Цін, а тоді тікає, бо на подвір’я вийшла Мадзу з немовлям Їсінь на руках. Робін так само мала постійний супровід.