— Тобто?..
— Він зробив щось, за що боїться бути арештованим, щойно вийде з в’язниці.
— Але він не міг долучитися до утоплення Дайю. Ти ж казав, що він проспав.
— Так, але є купа варіантів сумнівних учинків і без Дайю. Може, він боїться покарання за те, що відбувається на тих полароїдах.
— Гадаєш, він на них присутній?
— Не знаю. Він може бути типом із татуюванням черепа. Тепер у нього на руці диявол, але він може перекривати стару картинку. Нам відомо, що Череп на фото содомізує чоловіка зі зниженим інтелектом і можливою травмою мозку, тож Рейні може боятися арешту за зґвалтування.
— О Боже, — сказала Робін, — насправді це все чистий жах.
— Звісно, якщо то і справді Рейні, на суді він міг би заявити, що діяв під примусом, — сказав Страйк. — Якщо церква справді має зброю, хтось цілком міг наставити її на тих дітлахів у масках свиней і змусити їх виконувати накази. Утім, я розумію, чому Рейні не хоче оприлюднення цієї історії. Ґвалтівники і педофіли навіть у середовищі засуджених злочинців вважаються найнижчим сортом. Добре, — сказав Страйк, згадавши, що не повинен заохочувати партнерку до думок про насильство і жорстокість замість відпочинку, — іди поїж тістечок і подивися з мамою кіно чи що. Щоб вона не ображалася.
— Вона, мабуть, сховала мій ноутбук, поки я тут з тобою розмовляю. Я тобі подзвоню, якщо поліція зв’яжеться зі мною з приводу Джейкоба.
— Гаразд, — відповів Страйк, — але доти…
— Пончики і ромкоми, — зітхнула Робін. — Так, так, добре.
92
Влада ницих людей зростає.
Наближається небезпека, на яку вже є ясні вказівки…
«Ї Цзін», або «Книга Змін»
Відчувши полегшення від перспективи в понеділок повернутися до розслідування, Робін піднялася назад до квартири. У вітальні вона тихенько закрила ноутбук, плануючи повернутися до роботи, щойно ввечері батьки ляжуть спати на розкладеній канапі, а тоді прийняла з рук мами чашку чаю і шоколадний еклер.
— Що він хотів? — спитала Лінда, сідаючи на канапу.
— Сказати мені, щоб не хвилювалася і їла тортики, тоді він буде спокійний, — відповіла Робін, показавши на еклер.
— То коли там Раян повертається?
— Наступної неділі, якщо не знайде квитків на рейс раніше, — відповіла Робін.
— От Раян нам подобається, — сказала Лінда.
— Я дуже рада, — відповіла Робін, прикинувшись, що не почула мовчазного «на відміну від Страйка».
— Він дуже люб’язно тримав нас у курсі всього, — провадила Лінда, знову виразно замовчавши «на відміну від Страйка». — Як гадаєш, він хотів би дітей?
«На Бога!»
— Гадки не маю, — збрехала Робін. Насправді Раян досить відверто казав, що хотів би мати дітей.
— Він завжди питає, як справи в Аннабель, — з теплотою сказала Лінда, маючи на увазі небогу Робін. — Власне… у нас є новина. Дженні знову вагітна.
— Фантастика! — відповіла Робін, яка любила невістку, але не зрозуміла, чому цю новину притримали аж до цієї розмови.
— І, — провадила Лінда, глибоко вдихнувши, — дівчина Мартіна теж вагітна.
— Не знала, що в Мартіна є дівчина, — відповіла Робін. Мартін, її менший брат, єдиний з дітей досі жив із батьками і не затримувався на жодній роботі.
— Вони тільки три місяці разом, — відповіла Лінда.
— І яка вона?
Лінда і Майкл перезирнулися.
— Ну, — мовила Лінда, і цей єдиний склад аж бринів несхваленням.
— Любить випити, — сказав Майкл.
— Звати Кармен, — додала Лінда.
— Мартін радий?
— Ми насправді не знаємо, — відповіла Лінда.
— Може, його це змінить, — сказала Робін, яка сама в це не вірила, але вирішила, що батькам треба сказати щось оптимістичне.
— Я те саме сказав, — погодився Майкл. — Він каже, що думає отримати ліцензію далекобійника.
— Що ж, Мартін завжди любив водити, — сказала Робін, вирішивши не згадувати, скільки разів Мартін на п’яному куражі мало не потрапляв в аварію.
— Як і ти, — кивнув батько, — з твоїм поглибленим курсом водіння.
На поглиблений курс водіння Робін пішла за кілька місяців після зґвалтування, яке обірвало її навчання в університеті, і управління автомобілем повернуло їй відчуття безпеки і контролю. Зрадівши темі, яка не торкалася ні дітей, ні її роботи, Робін почала розповідати про старий «лендровер» і розмірковувати, чи пройде він наступний техогляд.
День минув доволі мирно, бо Робін знайшла документалку, яка, на щастя, зацікавила батьків. Самій їй не терпілося знову сісти за ноутбук, але вона боялася потурбувати хиткий спокій, тож дивилася без інтересу, а тоді настав вечір, і вона запропонувала замовити поїсти.