Выбрать главу

— Тут неподалік є паб, я проїхав повз нього, — сказав Страйк.

— Ти що, кульгаєш? — спитала Робін, коли вони зрушили з місця.

— Все гаразд, просто невдало крутнув коліно, коли бив морду Франкові-Один.

— О Боже, що там…

— Все справді гаразд, їх, мабуть, уже забрала поліція, Майо в безпеці… розповідай, що було у відділку.

— Спершу мені потрібен алкоголь, — відповіла Робін.

У пабі було багацько людей, але за хвилину звільнився маленький столик у кутку. Страйкові габарити, які завше ставали в пригоді у такій ситуації, допомогли не допустити туди інших охочих, і столик зайняла Робін.

— Що будеш? — спитав Страйк у Робін, поки та сідала на лавку.

— Щось міцне… і можеш ще мені купити чипсів? Коли приїхала поліція, я саме збиралася їсти піцу. Я з обіду нічого не їла.

За п’ять хвилин Страйк повернувся за столик із подвійним віскі, півпінтою лагера для себе і шістьма пачками чипсів із сіллю та оцтом.

— Дякую, — з жаром сказала Робін, тягнучись по свою склянку.

— Нема за що. Розповідай, що сталося, — сказав Страйк, опускаючись на незручний табурет, але Робін проковтнула півсклянки віскі так швидко, що напій потрапив не в те горло, і десь хвилину вона відкашлювалася й тільки тоді заговорила.

— Вибач, — з повними сліз очима видихнула вона. — Власне, поліція з Норфолку побувала на фермі. Джонатан і Мадзу дуже здивувалися бажанню поліцію обшукати верхній поверх садиби, але провели їх туди…

— І Джейкоба там не було, — здогадався Страйк.

— Саме так. У кімнаті в кінці коридору знайшлися тільки старі валізи. Поліція обшукала весь верхній поверх, але там його не було, а коли спитали, де Джейкоб, Джонатан «згадав», про кого мова, і показав їм Джейкоба… але то був не Джейкоб.

— Вони показали їм іншу дитину?

— Саме так. Хлопчик назвався Джейкобом і розповів, що одна зла тітка на ім’я Робін…

— Він назвав твоє справжнє ім’я?

— Так, — безнадійно відповіла Робін. — Мабуть, їм Вів’єн розповіла. Я одного дня забулася і зреагувала на «Робін»… збрехала, що то прізвисько, і певна, що вона мені тоді повірила, але… хай там що, фальшивий Джейкоб сказав поліції, що я заводила його в туалет і робила з ним… усяке.

— Тобто?

— Наказувала скинути штани і показати мені пісюн. За його словами, якщо він відмовлявся, я його била по голові.

— От лайно, — пробурчав Страйк.

— Це ще не все. Двоє дорослих свідків заявили, що я грубо поводилася з дітьми на фермі і намагалася лишатися з ними наодинці. Хто то був, поліція не каже, але я сказала їм, що якщо йдеться про Тайо чи Бекку, то вони мають свій інтерес звинуватити мене у знущаннях над дітьми. Я розповіла, що розслідувала діяльність церкви. Склалося враження, що Гардінґ — це чоловік — вирішив, що я якась нарвана, бо в нашій агенції всі такі.

— Є такі настрої, — сказав Страйк. — Я дізнався від Літтлджона, що Паттерсон — давній друг Карвера. Поліція проводила запис інтерв’ю?

— Так.

— Чим все закінчилося?

— Сказали, що наразі більше не мають до мене питань, — відповіла Робін. — Мені здалося, що жінка мені повірила, а от щодо Гардінґа не певна. Він розпитував мене про одне й те саме, хотів заплутати, в якийсь момент відверто тиснув. Я спитала, чи хтось повертався на ферму і шукав справжнього Джейкоба, але звісно, я тепер сама під підозрою, тож вони мені не сказали. Що в біса Вейси могли зробити дитині? А раптом…

— Ти вже зробила для Джейкоба все, що могла, — сказав Страйк. — Є шанс, що ти достатньо розбурхала поліцію, щоб вони пошукали його ще раз. Їж свої чипси.

Робін розірвала пакет і почала жувати.

— Я вже знав, що церква, мабуть, дізналася, хто ми, — сказав Страйк. — Мені щойно дзвонив Ферґюс Робертсон. Каже, що УГЦ покращила мою сторінку у «Вікіпедії».

— О ні, — сказала Робін.

— Цього було не уникнути. Хтось знайшов пластиковий камінь, плюс Тайо добре мене роздивився біля паркану, перш ніж я йому дав по голові. Тепер нам лишається тільки спробувати мінімізувати шкоду.

— Ти читав, що саме про тебе написали у «Вікі»?

— Ще ні, часу не було, але Робертсон дав мені вичерпне резюме. Можливо, доведеться писати юридичний лист, щоб це прибрали. До речі, я знаю типа, в якого можна спитати поради.

— І хто це?

— Ендрю Гонболд. Він королівський адвокат. Партнер Біжу.

— Але я думала, що ви з Біжу…

— Господи, ні, вона ж повна вар’ятка, — відповів Страйк, забувши, що у «Фелбріґґ-Лоджі» збрехав Робін, що зустрічається з нею. — Гонболд наразі непогано до мене ставиться і спеціалізується на шкоді репутації…