— Він непогано до тебе ставиться? — зовсім замішалася Робін. — Навіть попри те, що…
— Він думає, що ми з Біжу максимум випили щось разом, а вона йому нічого не розповість, бо вагітна його дитиною.
— Ясно, — сказала Робін, у якої від цього виру інформації запаморочилося в голові.
— А Мерфі вдалося знайти рейс на раніше? — спитав Страйк, сподіваючись, що ні.
— Ні, немає нічого, — відповіла Робін. — Повернеться в неділю.
— А він не проти, що ти в понеділок вже їдеш до Торнбері?
— Та звісно не проти, — відповіла Робін, розриваючи другий пакетик чипсів. — Йому самому в понеділок на роботу. І май на увазі, якщо мене судитимуть за знущання над дитиною, він мене ще кине.
— Ніхто тебе не судитиме, — твердо відповів Страйк.
«Тобі легко казати», — подумала глибоко вражена цією ситуацією Робін, а вголос сказала:
— Сподіваюся, що ти правий, бо я сьогодні дізналася, що скоро матиму плюс двох небожів чи небог. Не хотілося б, щоб мені заборонили бачитися з ними…
95
Починання вимагає обачності… темна природа цієї риски означає, що вона здатна зацитькати тих, хто спробує попередити про небезпеку.
«Ї Цзін», або «Книга Змін»
На превелике полегшення Робін, у неділю вдень батьки поїхали до Йоркшира. Завдяки цьому вона нарешті дописала звіт про Чапмен-Фарм, який готувала для Страйка. Він уже встиг прислати їй подібний документ, який містив усю інформацію, зібрану за її відсутності. Робін ще читала його, коли приїхав Мерфі — просто з аеропорту.
Робін встигла забути, який він вродливий — і який добрий. Вона постаралася відкинути свої чималі турботи, щоб зустріч вийшла справді радісною, але питання Раяна — у яких, на щастя, на відміну від материних не було нав’язливого відтінку звинувачення й обурення — витягнули з Робін значно більше інформації про її довгу гостину на Чапмен-Фарм, ніж змогла дізнатися Лінда. Робін також розповіла Мерфі про допит у виконанні констеблів поліції Хан та Гардінґа.
— Я дізнаюся, що то за історія, — пообіцяв Мерфі. — Про це не хвилюйся.
До спальні Робін, на яку алкоголь тепер діяв значно сильніше через довгий період абстиненції і втрату ваги, зайшла уже п’яненька. До приїзду Раяна вона купила презервативи, адже на останні чотири місяці мусила відмовитися від протизаплідних пігулок. Секс, який на Чапмен-Фарм сприймався не як насолода, а як загроза, не гірше за вино допоміг розслабитися і ненадовго розвіяв її тривогу. Коли потім вона лежала в обіймах Мерфі і в голові туманилося від алкоголю і втоми, яку Робін після повернення до Лондона відчувала постійно, він нахилився до її вуха і прошепотів:
— Поки тебе не було, я дещо зрозумів. Я тебе кохаю.
— І я тебе кохаю.
Захоплена зненацька, вона вимовила ці слова автоматично, як сто разів робила у стосунках із Метью. Тоді вона казала їх навіть нещиро, бо так доводиться вчиняти, коли носиш обручку на пальці і намагаєшся якось урятувати шлюб, навіть коли він розвалюється на шматки просто в руках, і невідомо, як ті шматки скласти докупи. Тепер в отупілому від вина мозку стрепенулася тривога. Невже вона і зараз збрехала — чи просто надумує собі зайвий клопіт?
Мерфі притиснув її до себе, шепочучи слова любові, і Робін теж обійняла його й відповідала у тому ж дусі. Ошаліла від вина і втоми, вона ще пів години лежала без сну, коли Мерфі вже заснув. Чи справді вона кохає його? Чи сказала б вона ці слова з власної ініціативи? Робін справді дуже зраділа, коли його побачила, у них щойно був чудовий секс, а ще вона була безмежно вдячна йому за уважність і тактовність у розмові про Чапмен-Фарм, хай навіть про найгірше вона вирішила не розповідати. Та чи кохання це? Може, і воно. Розмірковуючи про це, Робін поринула у сни про Чапмен-Фарм і прокинулася з криком, думаючи, що знову замкнена в ящику. Мерфі, який не планував у неї ночувати, бо зранку мав виходити на роботу, поїхав о шостій, щоб заскочити додому і перевдягнутися. Робін, яка домовилася зі Страйком, що забере його на «лендровері» перед довгою мандрівкою до Торнбері, збентежилася через полегшення, що не треба провадити з Мерфі довгі розмови.
Зупинившись перед станцією «Вемблі», де вони домовилися зустрітись о восьмій, вона побачила, що Страйк уже на місці — чекає її і курить вейп.
— Раночку, — сказав він, сідаючи в машину. — Як самопочуття?
— Нормально, — відповіла Робін.
Вона і справді виглядала краще, ніж тиждень тому, але все одно здавалася блідою та втомленою.
— Мерфі нормально долетів?