Выбрать главу

Робін згадала кабінки, де замикали дітей з поголеними головами і давали їм бездумно розмальовувати Украденого пророка з мотузкою на шиї. Згадала півтори книжки на клас і грамотність підпису під «Деривом із сокирею».

Але Бекка і справді справляла переконливе враження. Вона здавалася сповненою ентузіазму, сумлінною вихователькою, яка, звісно, трохи нервує, адже це розмова з поліцією, але нічого не приховує і налаштована виконати свій обов’язок.

— Все це так лякає, — щиро мовила вона. — У нас раніше не траплялося нічого подібного. Власне, ми навіть не маємо певності, що її справді звати Ровена Елліс.

Тепер Робін побачила, як з-за дбайливого й безневинного фасаду визирнула справжня Бекка: її карі очі були чіпкими, ніби вона розраховувала щось дізнатися в поліції. З позначки дати в кутку відео Робін дізналася, що інтерв’ю проводили опівдні після її втечі з Чапмен-Фарм: вочевидь, тоді церква ще збирала інформацію щодо до того, ким була Робін насправді.

— Чому ви вирішили, що вона назвалася вигаданим іменем? — спитала поліціянтка.

— Одна з вірянок чула, як вона відповіла на звертання «Робін», — пояснила Бекка, виглядаючи реакцію поліціянтів. — Це, звісно, нічого не означає… колись на фермі мешкала інша жінка під вигаданим іменем, але вона була дуже…

— Повернімося до початку, — запропонував поліціянт. — Де ви були, коли стався названий інцидент?

— На кухні, — відповіла Бекка, — допомагала готувати вечерю.

Робін, яка жодного разу не бачила, щоб Бекка готувала вечерю чи взагалі опускалася до будь-якої фізичної праці на фермі, проковтнула новий нищівний коментар. Безсумнівно, це заняття обрали, щоб виставити її простою працьовитою жінкою.

— Як ви дізналися про те, що щось сталося?

— На кухню зайшла Вів’єн, вона шукала Джейкоба…

— Джейкоб не ходить! — розсердилася Робін. — Він лежав при смерті! Вибач, — поспішно додала вона, бо Мерфі заніс руку над мишкою, і зробила ще ковток вина.

— …а Луїза наглядала за дітьми на городі, і Джейкоб поранився лопатою. Виявилося, що Ровена забрала його на кухню, щоб промити і заклеїти рану… ми тримаємо на кухні аптечку.

Коли вони не повернулися, Вів’єн прийшла по них, але звісно, до кухні вони навіть не заходили. Мені це здалося дивним, але на той момент я не стривожилася! Я сказала Вів’єн, щоб вона поверталася до решти дітей, а я поки піду пошукаю Ровену і Джейкоба, і я пішла. Я подумала, що Джейкоб, мабуть, попросився в туалет, тож зазирнула саме туди. Відчинила двері, а там…

Бекка похитала головою і примружила карі очі: шокована, скандалізована жінка.

— Я навіть не зрозуміла, що бачу, — тихо промовила вона, знову розплющивши очі. — Там були Ровена і Джейкоб, він стояв у спущених штанах і трусиках і плакав… вони були не в кабінці, а біля раковин. Коли він побачив мене, то кинувся до мене і закричав: «Бекко, Бекко, вона мені робить боляче!»

— А що зробила Ровена?

— Просто мовчки відштовхнула мене і вийшла. Я тоді значно більше переймалася через Джейкоба, розумієте. Я сказала, що Ровена, звісно, ненавмисно зробила йому боляче, а тоді він мені розповів, що вона стягнула з нього штани і труси, оголила геніталії і спробувала сфотографувати…

— Чим? — вибухнула Робін. — Чим я його фотографувала? Мені не можна було мати жодного… вибач, не треба паузи, — поспішно додала вона, звертаючись до Мерфі.

— …і вдарила його по голові, бо він пручався, — додала Бекка. — І тут я хочу додати, що ми в церкві ставилася до безпеки дітей надзвичайно…

— Ой, так, — прокоментувала Робін, не маючи сили стриматися, — у вас там малеча серед ночі бігає в лісі у пелюшках…

— …жодного випадку сексуальних знущань на Чапмен-Фарм…

— Дивні слова, — гукнула Робін до Бекки на екрані, — з вуст жінки, яка заявила, що з неї там сексуально знущався рідний брат!

Мерфі знову поставив відео на паузу.

— Ти в нормі? — м’яко спитав він, торкнувшись плеча Робін.

— Так… та ні, звісно що ні, — відповіла Робін, підводячись і проводячи руками по волоссю. — Це брехня, лайняна брехня, а вона…

Вона показала на Бекку, чиє зображення на екрані застигло, і не знайшла слів, щоб висловити свою зневагу.

— Може, додивимося після… — запропонував Мерфі.