— Сміливе припущення, — підняв брови Ед. — Йому ще нічого не пропонували. І ви суперечите власним словам: щойно казали, що він боїться візиту Утопленої пророчиці, якщо заговорить. Як же він відсидить термін, якщо… що там Утоплена пророчиця робить людям? Проклинає? Убиває?
— Ви просите Робін пояснити ірраціональне, — втрутився Страйк, дозволивши собі говорити з усім нетерпінням, яке так ретельно приховувала його партнерка. — Вілл вважає себе таким собі камікадзе. Переконатися, що Цін у безпеці з матір’ю, тоді зізнатися в усіх гріхах і або сісти, або його знищить Пророчиця.
— І ви думаєте, що ми дозволимо йому втілити цей план у життя?
— Зовсім ні, — відповіла Робін поперед Страйка. — Ми просто кажемо, що зараз Вілл потребує дуже обережного поводження. Він має почуватися в безпеці і відчувати, що контролює ситуацію, і якщо дізнається, що ми розповіли про нього рідним, може просто втекти. Якщо ми тільки зможемо знайти Лін…
— Тобто — «якщо»? — подав голос Джеймс біля кава-машини. — Тато сказав, що ви знаєте, де вона.
— Ми вважаємо, що вона у клініці Джова в Боремвуді, — відповів Страйк, — і вже відправили туди свою людину… але ми не можемо точно знати, що вона там, поки не потрапимо всередину.
— Тобто ми знову будемо панькатися з Віллом, і він отримає те, що хоче, як завжди, так? — спитав Джеймс. — На твоєму місці, — сказав він, звертаючись до батькової потилиці, — я б пішов просто до будинку цієї Пат і сказав йому, що він наробив уже достатньо біди, і час братися за розум.
Після цього він знов увімкнув кава-машину. Піднісши голос над гуркотом, Страйк сказав:
— Якщо ваш батько так вчинить, ризик для Вілла може бути більший, ніж ви уявляєте… і я не маю на увазі тільки його ментальне здоров я. У понеділок людина в масці і з пістолетом намагалася вдертися до нас в офіс, і ми підозрюємо, що її цікавила справа УГЦ, сказав Страйк. На обличчях всіх трьох Еденсорів з явився шокований вираз. Тепер церкві відомо, що на їхній фермі шістнадцять тижнів потай знаходилася приватна розслідувачка. Перед втечею Вілл мав розмову з Робін наодинці, тобто УГЦ може вважати, що він розповів їй про все, за що нині відчуває провину. Крім того, Вілл забрав із собою онуку Вейса. Не схоже, щоб Вейс сильно любив Лін чи Цін, але він достатньо цінує рідну кров і всіх дітей зі свого роду тримає на фермі, тож не думаю, що зникнення Цін його потішило. Ба більше, якщо ми зможемо передати Лін, що її донька вже не на фермі, дуже може бути, що вона теж піде. А Лін виросла у церкві і знає достобіса більше про тамтешні оборудки, ніж Вілл.
Коротко кажучи, Вілл тримає руку на віці скриньки Пандори, в якій крім іншого ще ховається компромат на відомого романіста, який, виявляється, навідується на Чапмен-Фарм, щоб спати з юними дівчатами, і на актрису, яка фінансує небезпечну організацію, яка знущається з людей. Наскільки нам наразі відомо, церква не знає місцеперебування Вілла, але якщо до нього почнуть навідуватися родичі чи він сам завітає до родинних адвокатів, ситуація може змінитися. Ми вважаємо, що сьогодні вранці за нами був хвіст…
— Ми не маємо повної певності, — додала Робін, бо сер Колін перемінився в обличчі.
— …і це була червона машина «воксґолл корса», — провадив Страйк так, наче вона його не перебивала. — Я б радив пильнувати, чи це авто не з’явиться біля вас. Цілком може бути, що УГЦ стежить і за нами, і за вами.
Запала недовга перелякана пауза.
— Ви звернулися до поліції щодо непроханого гостя у масці? — спитав сер Колін.
— Звісно, — відповів Страйк, — але вони поки нічого не дізналися. Ця людина була гарно замаскована, навіть у балаклаві, і вдягнена у чорне — і цей опис збігається із єдиною вказівкою на убивцю Кевіна Пірбрайта.
— Боже милий, — промовив Ед.
Джеймс, який налив собі кави, не пропонуючи її більше нікому, підійшов до столу.
— Тобто потенційно Вілл наразив нас усіх на небезпеку? І мою дружину та дітей?
— Як на мене, це вже занадто, — відповів Страйк.
— Ах, як на вас?
— Досі вони не нападали на родичів колишніх членів церкви, хіба що…
— В інтернеті, — сказав сер Колін. — Я бачив свою сторінку на «Вікіпедії». Мені загалом байдуже…
— Тобі, може, і так, — голосно сказав Джеймс, — а мені до біса небайдуже! І що ви пропонуєте робити з цією халепою? — кивнув Джеймс Страйку. — Десять років ховати Вілла, поки мій батько самотужки фінансує справу проти цілої церкви?
З цієї репліки Страйк виснував, що сер Колін поділився зі старшим сином сумнівами щодо розслідування лінії Дайю.
— Ні, — почав він, але Ед не дав йому окреслити курс дій: