Видно було, що Прюденс розривають суперечливі почуття.
— Послухай, Робін, — сказала вона, — я, звісно, дуже розумію твоє бажання притягнути церкву до відповідальності, але я не можу сказати те, що хотіла б, бо йдеться про обов’язок зберігати конфіденційність… який, — додала вона, — як ти вже сказала, я, можливо, порушила, коли розповіла Корму, що серед моїх клієнтів є екс-член УГЦ.
— Я не стверджувала, що ти порушила…
— Добре, тоді це говорить моє нечисте сумління! — з раптовим жаром відповіла Прюденс. — Може, коли ви з Кормом пішли, мені було соромно, що я бовкнула зайве! Може, я і справді думала, чи не було причиною саме те, про що ти казала: моє бажання зблизитися з ним, приєднатися до розслідування.
— Ого, — сказала Робін. — Ти, мабуть, справді класна терапевтка.
— Що? — спантеличено спитала Прюденс.
— Це дуже чесно, — пояснила Робін. — Я ходила на терапію. Правду кажучи, мені сподобалася тільки одна фахівчиня. Багато хто поводиться… зверхньо.
Вона пригубила просекко, а тоді сказала:
— Ти неправа, якщо думаєш, що я хочу бути героїнею в очах Корма. Я тут, бо вирішила, що він сам би все спартолив через свої особисті моменти.
— Що ти маєш на увазі? — напружилася Прюденс.
— У нього велика претензія до багатих людей, які не самі заробили свої гроші. Він невисокої думки про Флору, бо вона не працює, бо — як він це розуміє — сидить удома і малює пережите замість піти до поліції. Я боялася, що якби ти відбивалася від нього так само, як від мене, він би і на тебе накинувся за… ти знаєш, за що.
— За те, що беру батькові гроші?
— Береш чи ні — мене це не стосується, — відповіла Робін. — Але я не хочу, щоб ви посварилися, бо те, що казала раніше, правда. Я дійсно думаю, що ти саме та, кого він потребує.
Офіціант прийшов забрати тарілку з антипасто, до яких доторкнулася лише Робін. Обличчя Прюденс трохи розслабилося, і Робін вирішила користуватися цим.
— Дозволь мені з власного досвіду життя на Чапмен-Фарм назвати фактори, через які Флора, мабуть, боїться давати свідчення. По-перше, — сказала вона, рахуючи на пальцях, — це секс. Я дуже їй співчуваю. Я вже казала Страйку, що її фактично п’ять років ґвалтували. По-друге, секс там не захищений, тому можливо, що в неї на фермі були діти.
Робін помітила в очах Прюденс ледь видимий вогник, але прикинулася, що нічого не бачить.
— По-третє, вона могла брати участь у справді осудних речах і боїться переслідування. Мені добре відомо, що на Чапмен-Фарм важко уникнути примусового залучення до злочинних дій.
Тепер рука Прюденс несвідомим жестом піднялася до обличчя, і вона поправила волосся, хоч у цьому не було потреби.
— І нарешті, — закінчила Робін, боячись, що зараз завалить усе інтерв’ю, але вирішивши, що це треба сказати, — ти як її терапевт могла порадити обережність щодо свідчень чи звернення у поліції, бо вона психологічно не готова до наслідків, особливо якщо буде єдиним свідком.
— Що ж, — сказала Прюденс, — мушу відповісти компліментом на комплімент. Ти у своїй галузі теж профі.
Тепер офіціант приніс основі страви. Робін, яка була дуже голодна і не могла стримуватися, скуштувала свої тальятелле з рагу й аж застогнала від задоволення.
— О Боже, ти була права.
Прюденс досі здавалася напруженою і стривоженою. Вона почала їсти спагетті та якийсь час мовчала. Нарешті Робін, з’ївши половину своєї страви, сказала:
— Прюденс, клянуся, що не казала б цього, якби це не була правда. Ми вважаємо, що в церкві Флора стала свідком серйозного злочину. Справді серйозного.
— Якого?
— Якщо вона сама тобі не розповіла, то й мені не слід.
Прюденс відклала ложку та виделку. Вирішивши, що треба дати їй самій сказати, Робін продовжила їсти.
Нарешті терапевтка тихо промовила:
— Є щось, про що вона мені не розповідає. Вона оминає цю тему. Іноді наближається до неї, а тоді відступає. Це щось пов’язане з Утопленою пророчицею.
— Так, — кивнула Робін, — пов’язане.
— Робін…
Здавалося, що Прюденс прийняла рішення. Вона пошепки заговорила:
— У Флори морбідне ожиріння. Вона займається селфхармом. Має проблеми з алкоголем. Приймає стільки антидепресантів, що іноді не знає, який сьогодні день.
— Вона намагається відгородитися від чогось жахливого, — сказала Робін. — Вона бачила таке, чого більшість із нас не побачить ніколи. В кращому разі це було випадкове убивство. У гіршому — сплановане.