«Та це просто сміховинно», — сказала собі Робін, але нерви нікуди не зникли.
Між нею та вулицею були двоє дверей із високоякісними й захищеними від зламу замками, але Робін ще так не боялася, відколи вирвалася з Чапмен-Фарм. Тут і тепер вона розуміла, чому справді промиті люди переживали такий жах перед Утопленою пророчицею, навіть коли усвідомлювали, що вчення УГЦ хибне. Її саму захопила абсурдна фантазія про те, що Страйка спіткає якась надприродна кара лише за те, що він опинився в одному приміщенні з Джонатаном Вейсом. Розумом вона визнавала, що Вейс — шахрай і шарлатан, але одного лише розуму було замало, щоб розвіяти страх перед його силою.
Ба більше, на самоті не виходило вигнати з голови спогади, які вона так ретельно придушувала. Робін ніби знову відчувала між ногами руку Джонатана Вейса. Бачила Вілла Еденсора, який із пенісом у руці насувається на неї, відчувала удар в обличчя. Вона пам’ятала — і цей спогад був майже такий самий ганебний, як інші — як ставала навколішки, щоб поцілувати ногу Мадзу. А тоді на думку спадав Джейкоб, який згасав без лікування у тій брудній кімнатці на горищі, і той факт, що поліція ані словом більше не обмовилася про те, чи арештують її за звинуваченням у сексуальних знущаннях над дитиною. «Припини про це думати», — наказала собі Робін, прямуючи в бік чайника.
Приготувавши собі, здається, восьму чи дев’яту каву за день, Робін із філіжанкою в руці пішла до кабінету і стала перед дошкою. Вирішивши долучитися до чогось корисного замість віддаватися похмурим роздумам, вона як ніколи уважно вдивилася у шість полароїдів із голими підлітками, які знайшла в бляшанці з-під печива на Чапмен-Фарм. Без Страйка робити це було значно легше.
Тільки гола чорнява й пухкенька дівчина — Розалінда Фернсбі, якщо вони не помилилися — з’являлася на фото сама. Якби існувала тільки ця світлина, Робін, може, і повірила б, що Розі позувала з власної волі, хіба лише принизлива маска свині випадала з картини. Але Робін, звісно, просто не терпіла звіриних масок. Її ґвалтівник скоював свої злочини — серійні — в латексній масці горили.
На наступному фото Керрі брав ззаду Пол Дрейпер, якого легко було впізнати за пелехами ріденького волосся.
На третьому фото Дрейпера содомізував Джо Джексон — якщо, звісно, і тут не було помилки. Джексон тримав Дрейпера за волосся, відтягуючи голову назад, у того на шиї випнулися всі жили, і Робін майже бачила гримасу страждання на круглому обличчі підлітка, яке з сором’язливим виразом дивилося з газетної вирізки у правому верхньому кутку дошки. Спалах камери освітив якусь машину на тлі. Звісно, адвокати УГЦ скажуть, що по всій країні повно машин стоїть у купі сараїв. На четвертому полароїді Череп протинав чорняву дівчину спереду, вона широко розсувала ноги, і тепер Робін звернула увагу на глибокий поріз у неї на коліні, якого на першому фото не було. Або полароїди були зроблені не на одній фотосесії, або вона поранилася у процесі.
На п’ятому фото білява Керрі підняла маску свині, щоб відсмоктати Дрейперу, поки Череп входив у неї ззаду. Спалах освітив край винної пляшки збоку. Робін читала нотатки Страйка про інтерв’ю з Генрі Вортінґтоном-Філдзом і знала, що пізніше Джо Джексон завербував Генрі у барі, хоча церква забороняла вживання алкоголю.
На шостому, останньому фото чорнява дівчина смоктала Черепу, а Дрейпер проникав у неї вагінально. Тепер Робін звернула увагу на деталь, якої раніше не помічала, думаючи, що то тінь: виявилося, що Череп у чорному презервативі. Робін стало бридко від самої себе, і вона відвернулася.
Зрештою, це були не просто якісь там світлини. Джо Джексон, до якого вона не мала жодного співчуття, тепер чудово жив собі у церкві, але Керрі й Пол загинули за страшних обставин, а на Розі — хоч, звісно, повної певності щодо цього вона ще не мала — влаштували полювання лише тому, що колись її стало наївності повірити людині, яка заманила її в той сарай.
Робін сіла на стілець Страйка, уявляючи, як юна Розі потай вибирається з ферми із батьком і братом за кілька годин до того, як із Чапмен-Фарм поїде фургон з овочами і Дайю на борту…
На думку їй спало таке, що Робін аж випрямилася, ніби її хтось покликав. У ту ніч в дитячому гуртожитку мала спати ще одна наглядачка… чи могла то бути Розі? Може, дівчина виконала старий трюк із подушками під ковдрою, щоб Керрі подумала, що вона на місці, хоч насправді вона вже втекла з ферми назавжди? Це б пояснило, чому Емілі не бачила другої наглядачки, а ще — чому Керрі, ще не бачивши полароїдів і не знавши, що приховати події на фермі не вийде, так не хотіла казати, хто була її напарниця в дитячому гуртожитку, бо якби її знайшли, та дівчина могла б розповісти не лише про чергування в гуртожитку, а й про маски свиней та содомію.