— Добре, — відповіла Мідж.
— Якщо нам пощастить, — мовив Страйк, — ця новина нарешті закладе під Вілла Еденсора динамітну шашку, бо одному Богові відомо, як ще його зрушити.
115
Позаяк приховані розбіжності темпераменту виходять назовні та призводять до взаємного нерозуміння, слід швидко та завзято братися до справи розвіяння непорозумінь та взаємної недовіри.
«Ї Цзін», або «Книга Змін»
— Ще півтори години ми його переконували, — розповідала Робін Мерфі пізніше у своїй квартирі. Він запрошував її в ресторан, але Робін страшенно втомилася і сказала, що краще поїсть удома, тож Мерфі привіз китайські коробочки. Локшини Робін не торкалася; її вона не хотіла їсти більше ніколи в житті.
— Ми ходили по колу, — провадила Робін, — а тоді втрутилася Пат. Вона сказала Віллу, що попервах Лін буде не в змозі самотужки піклуватися про Цін… якщо, звісно, нам взагалі вдасться її витягнути… і ще сказала, що Віллу краще не поспішати до в’язниці, а допомагати їй. Врешті про все домовилися: в понеділок увечері повеземо Вілла до Прюденс.
— Клас, — сказав Мерфі.
Він був неговіркий, відколи приїхав, а зараз навіть не усміхнувся. Робін була думала, що він теж утомився, але тепер відчула якусь стриманість.
— У тебе щось сталося?
— Та ні, — відповів Мерфі, — все гаразд.
Він поклав собі на тарілку ще трохи чоу-мейну, а тоді спитав:
— Чому ти не подзвонила мені вчора ввечері, коли до вас в офіс намагався вдертися тип у чорному?
— Ти був на роботі, — здивувалася Робін. — Що б ти зробив із тим?
— Ясно, — відповів Мерфі. — Тобто ти дзвониш мені лише тоді, коли я можу бути корисним?
Всередині у Робін піднялася знайома суміш ніяковості і ремства, яку вона так часто відчувала у шлюбі.
— Звісно, ні, — відповіла вона. — Але ми поміняли замки. Той тип не потрапив всередину. Мені нічого не загрожувало.
— Але ночувати ти лишилася там.
— Це була міра перестороги, — відповіла Робін.
Вона чудово розуміла, що непокоїть Мерфі: те саме, що непокоїло Метью і до їхнього одруження, і після.
— Раяне…
— Як це Страйк не зрозумів, що ти в офісі, коли повернувся з цього релігійного зібрання?
— Бо світло не горіло, — відповіла Робін.
— Тобто ти чула, як він піднімався до себе, але не вийшла і не спитала, що там Вейс? Чекала аж до ранку.
— Я не чула, як він піднімався, — чесно відповіла Робін. — З кабінету, де я була, цього не чути.
— І ти не написала йому повідомлення, що ночуватимеш в офісі?
— Ні, — відказала Робін, намагаючись не злитися, бо на скандал їй не стане сил, — бо я не планувала лишатися аж до першої години ночі. Метро вже не ходило, а ще я боялася, що тип у чорному досі вештається десь поблизу.
— Ти щойно казала, що тобі нічого не загрожувало.
— Всередині будівлі — нічого.
— Ти могла викликати таксі.
— Так, могла, але я дуже втомилася і вирішила ночувати там.
— А ти не переймалася, що там Страйк, де він?
Робін, яка вже майже програла битву зі своїм гнівом, відповіла на це:
— Я йому не дружина, і він здатен дати собі раду. І повторюся: я була зайнята, реєструвалася на сайтах знайомств, щоб спробувати знайти жінку, яку нам треба розпитати.
— І він тобі не подзвонив, коли пішов із того зібрання?
— Ні. Було пізно, він, мабуть, вирішив, що я вже сплю.
— Ясно, — відказав Мерфі з точно тією самою напругою, яка бриніла в голосі Метью, коли вони обговорювали Страйка.
— На Бога, та вже візьми і спитай, — сказала Робін, якій урвався терпець. — Спитай, чи я спала нагорі.
— Якщо ти кажеш, що спала в офісі…
— Кажу саме це, бо це правда, а ти мені тут влаштовуєш суворий допит, хоч моя версія не зміниться, бо я тобі розповідаю точно те, що сталося насправді!
— Добре, — буркнув Мерфі, і в цьому короткому слові було стільки Метью, що Робін відрубала:
— Слухай, я цього лайна вже наїлася, більше не буду.
— Тобто?
— Тобто ти не перший чоловік, який вважає, що я не можу мати партнерські відносини зі Страйком і не злягатися з ним. Якщо ти мені не довіряєш…
— Справа не в довірі.
— А в чому, бляха, справа, як не в довірі? Ти щойно намагався спіймати мене на брехні!
— Може, ти хочеш пощадити мої почуття. Ти спала нагорі, і нічого не сталося, але ти не хочеш зізнаватися.
— Було те, що я сказала! Ми зі Страйком друзі… а ще він зустрічається з адвокаткою.
Ця брехня злетіла у вуст Робін легко та інстинктивно, і побачивши, як прояснилося обличчя Мерфі, вона зрозуміла, що збрехала не дарма.