— Ти мені про це не розповідала.
— Я гадки не мала, що тебе так цікавить особисте життя Страйка. Надалі триматиму тебе в курсі.
Мерфі засміявся.
— Вибач, Робін, — сказав він, беручи її за руку. — Справді, вибач… Чорт… я не хотів… Ліззі врешті-решт пішла від мене до «друга», як вона його називала.
— Ти про це розповідав, але ти не береш до уваги один важливий фактор: я тобі не Ліззі!
— Я знаю. Вибач, будь ласка. І давно Страйк зустрічається з нею?
— Не знаю… пару місяців. Я не рахувала, — відповіла Робін.
Решта вечора минула у відносно приємній атмосфері. Втомлена, досі сердита, але налаштована не сваритися, Робін сказала собі, що колись потім подумає, що може статися, якщо Нік, Ільза чи сам Страйк обмовляться, що його інтрижка з Біжу давно позаду.
116
Сума дев’ять на першому місці означає:
Прихований дракон.
Утримайся від дії.
«Ї Цзін», або «Книга Змін»
Протягом наступних кількох днів Робін ставила собі багато питань (на які не було відповіді) про свої почуття та розмірковувала про вірогідну майбутню траєкторію новознайдених ревнощів Мерфі. Невже ці стосунки підуть шляхом її шлюбу — через чимдалі гостріші підозри до руйнівного вибуху? Чи вона просто проектує свої старі образи на Мерфі, точно як він спроектував на неї свої?
Вона погодилася на примирення і докладала всіх зусиль, показуючи, що все пробачено й забуто, та все одно дратувалася через те, що знову мусить виправдовуватися і прикидатися у питаннях, коли йдеться про Корморана Страйка. Ті фатальні слова — «я теж тебе кохаю» — змінили Мерфі. Назвати його новий стиль поведінки власницьким було б перебільшенням, але з’явилася упевненість, якої не було раніше.
У миті більшої чесності з собою Робін питалася, чому, власне, не подзвонила йому, коли боялася, що чоловік із пістолетом чатує за рогом. Відповіді виходили заплутані й тягнули за собою нові питання, на які вона взагалі не хотіла відповідати. На прийнятному кінці спектру знайшовся страх, що Мерфі міг відреагу-вати надміру бурхливо, а вона не хотіла вигадувати виправдання ризикам, на які йшла, ще й для свого бойфренда, — їй і матері вистачило з головою. «Але ж Страйку, — підказувала совість, — ти дозволила казати тобі бути обережнішою?» Його порад щодо таксі та відмови від одноосібних завдань вона послухалася. У чому ж різниця?
Відповідь, яку дала сама собі Робін, полягала у тому, що вони зі Страйком разом ведуть бізнес, і це дає йому певні права — але далі цього місця її самоаналіз не йшов, бо можна було заперечити, що Мерфі теж має певні права; просто вона сама знаходить їх менш обґрунтованими. Подібні роздуми підводили її надто близько до предмета, якого Робін старанно уникала. З минулого досвіду вона добре знала, що роздуми про справжні почуття Страйка принесуть тільки бентегу та біль.
Страйку тим часом вистачало власних клопотів. У суботу вдень подзвонила Люсі й повідомила, що Тед, який так само гостював у неї, «щось зовсім дивний». Уражений провиною за те, що не навідувався до Теда вже два тижні, Страйк облишив стеження за чоловіком, якому вони дали прізвисько Гемпстед, і поїхав просто до Люсі у Бромлі, де виявилося, що Тед іще розгубленіший, ніж зазвичай. Люсі вже зареєструвала їхнього дядька на прийом до лікаря і пообіцяла повідомити Страйку новини, щойно вони будуть.
Більшу частину понеділка він присвятив стеженню за Коханчиком, ближче до надвечір’я передавши його Барклею, а сам о четвертій повернувся до офісу. Робін провела там цілий день, намагаючись сублімувати в роботу тривогу, яку вселяло в неї переміщення Вілла з безпечної гавані оселі Пат до будинку Прюденс увечері.
— Як на мене, Вілл та Флора могли б і по відеозв’язку поговорити, — зауважила вона до Страйка, коли він із кавою в руці приєднався до неї за партнерським столом.
— Так, але ж Прюденс терапевтка, так? Вона хоче, щоб зустріч проходила наживо.
Страйк придивився до Робін, яка здавалася і втомленою, і напруженою. Вирішивши, що так на неї діє непозбувний страх перед церквою, він сказав:
— Вони дурніші, ніж я думаю, якщо спробують причепити нам хвоста після того, що я сказав Вейсові у п’ятницю, але якщо помітимо когось, то просто зупинимося і підемо на них.
Страйк вирішив не казати, що коли (як він частково підозрював) Вейс бавиться в ігри розуму, а не намагається влаштувати приховане стеження, то після особистої розмови в «Олімпії»
очільник церкви може так само вдатися до обвинувачень у переслідуванні та погрозах.