«Ї Цзін», або «Книга Змін»
Поки Страйк та Абіґейл розмовляли, у кімнаті поступово сутеніло. Тож Абіґейл підвелася, увімкнула світло, а тоді повернулася до детектива і знову сіла.
— Та як вона може бути живою? Маячня.
— Припустімо, — тільки припустімо, — відповів Страйк, — що твій батько і Дайю хотіли сховати Дайю від Ґрейвзів, щоб вони не змогли взяти ДНК на аналіз і встановити, що вона донька Александра, а не твого батька. Окрім того факту, що Мадзу хотіла лишити доньку при собі, чверть мільйона теж повернулася б до Ґрейвзів, якби вони оформили опіку.
Що, коли твій батько та Мадзу сфабрикували смерть Дайю, а Шері стала їхньою свідомою спільницею? Скажімо, Дайю не втопилася, а була вивезена з ферми на період, достатній, щоб сильно змінитися. А за три роки вона повернулася вже під іншим іменем, іменем дитини, яку буцімто возили до Бірмінґема та виховували майбутню очільницю церкви. Спогади розмилися. Зуби можна випрямити. Скільки кому років, ніхто на фермі точно не знаю. Що, коли твій батько та Мадзу видали Дайю за Бекку Пірбрайт?
— Та ну, — заперечила Абіґейл. — Брат і сестра побачили б, шо то не Бекка! А мати! Мати точно впізнала б! Люди не змінюються настільки сильно. Хрін би в них таке вийшло.
— А ти не думаєш, що людям можна так промити мізки, що вони погодяться з усім, що їм скажуть очільники церкви? Навіть якщо доказ протилежного буквально дивиться їм у вічі?
— Та все б розкрилося, — стояла на своєму Абіґейл. — Дайю, якби вона повернулася за три роки, було б скільки — десять? І ось тобі безкоштовний факт: Дайю б усім розпатякала, хто вона насправді. Прикидатися звичайною дівчинкою, а не донькою Тата Джея і Мами Мадзу? Хріна лисого.
— В тому-то й річ, — заперечив Страйк. — До Бекки не ставилися як до звичайної дівчинки, коли вона повернулася. Зовсім навпаки. Її прискорено піднесли до верхів церкви, поки решту сім’ї тримали в рабстві на Чапмен-Фарм. Вона наймолодший принципал за всю історію церкви. Також твій батько зробив її духовною дружиною.
— Ось тобі, бляха, і відповідь! — сказала Абіґейл. — Вийшов би довбаний інцест, якби він її…
— А-а, — відповів Страйк, — тут починається найцікавіше. Вочевидь, Бекка стала духовною дружиною приблизно тоді, коли твій зведений брат Тайо почав виявляти до неї сексуальний інтерес. Робін також дізналася з надійного джерела, що Бекка досі незаймана. Власне, — сказав Страйк досі дуже скептично налаштованій Абіґейл, — не знаю, як ти, а я не вірю у казочку, ніби твій батько обрав Бекку за майбутню очільницю церкви, коли вона мала всього одинадцять років, і на думку спадають чотири окремі теорії щодо того, чому вона отримала настільки відмінне від усіх інших ставлення.
Перший варіант такий, що твій батько педофіл і розлучив Бекку з сім’єю, щоб отримати до неї сексуальний доступ без перешкод.
— Та не педофіл він, — відказала Абіґейл. — Тобто… не зовсім.
— Що ти маєш на увазі?
— Йому чхати на вік згоди, аби дівчина була… ну, ти розумієш… розвинена, як Розі. Шоб була схожа на жінку. Але одинадцятилітка, — додала Абіґейл, — то… ну нє. Та і як би Бекка лишилася незайманою, якби він її трахав?
— Згоден, — відповів Страйк. — Мені це пояснення теж сумнівне. Тож якщо інтерес твого батька до Бекки не був сексуальний, лишаються три варіанти.
Перший: Бекка насправді Дайю. Це можна довести лише у тому разі, якщо ми отримаємо зразок ДНК Мадзу. Але тут є що заперечити, як ти і вказала.
Тож ми беремо наступний варіант. Бекка — не Дайю, але вона біологічна донька твого батька. І коли Дайю не стало, її навчили так, щоб Бекка могла зайняти її місце.
— Стопе, — насупилася Абіґейл. — Стоп! Луїза вже мала дітей і привезла їх на ферму. Бекка не народилася там.
— Це не означає, що вона не твоя зведена сестра. Так само, як і те, що Дайю народилася до вашого переїзду на ферму, не означає, що Дайю не його дитина. Минулого разу ти згадувала, що за життя твоєї матері твій батько багато їздив країною, і продовжив це робити, коли замешкав на фермі. Гадаю, наївно вважати, що він не займався сексом з іншими жінками ніде, крім Чапмен…
— Та не була Дайю моєю, нахрін, сестрою! Це дитина Ґрейвза і Мадзу!
— Послухай, — спокійно сказав Страйк. — Знаю, ти вважаєш, що твій батько щиро кохав твою матір…
— Бо так, бляха, і було, чуєш? — відказала Абіґейл, знову червоніючи.
— …але навіть чоловіки, які кохають своїх дружин, можуть бути невірними. Коли загинула твоя мама, ви приїхали до Кроме-ра на відпочинок чи мешкали десь поблизу?
— Мешкали, — неохоче відповіла Абіґейл.