— Ти не припускаєш, що твій батько і Мадзу вже познайомилися і завели роман до того, як втопилася твоя мати? Чи не схоже на правду, що він забрав тебе на Чапмен-Фарм, щоб бути зі своєю коханкою і зібрати обох доньок під одним дахом? Навряд чи він зізнався б у такому згорьованій доньці.
Обличчя Абіґейл горіло. Вона здавалася розгніваною.
— Те саме стосується і Луїзи, — провадив Страйк. — Він міг бути батьком усіх її дітей, запросто. Ділові поїздки, співбесіди, доставляння дорогих машин, ночівлі у різних містах… Я розумію, що тобі зручніше думати, що твій батько занадився до розпусти та невірності тільки на Чапмен-Фарм, але я намагаюся зрозуміти, чому Бекку виділили так, як не виділяли жодну одинадцятилітню дитину ні до, ні після, і те, що насправді Джонатан Вейс її батько, здається очевидним поясненням. Все ж він цінує свій рід.
— Кого ти дуриш, — огризнулася Абіґейл.
— Коли я кажу «цінує», то не маю на увазі звичайну любов. Складається враження, що він хоче поширювати свою віру з допомогою свого потомства. Якщо один чи двоє нащадків підуть, це прийнятна втрата, бо на Чапмен-Фарм сидить цілий клас його дітей.
Але способу це довести чи спростувати не існує. Я не маю влади примусово взяти зразок ДНК у твого батька, Мадзу чи когось із Пірбрайтів, але якщо ти згодилася б…
Абіґейл різко та розпачливо підвелася і вийшла з кімнати.
Цілком певний, що вона повернеться, Страйк лишився сидіти. Взявши телефон, він перевірив повідомлення. Одне з них неймовірно потішило б його, от тільки одразу за ним Страйк прочитав друге і відчув гнів та паніку.
132
Вода тече без перешкод і досягає мети:
Повторний образ Хлані.
«Ї Цзін», або «Книга Змін»
Телевізор у кімнаті на другому поверсі храму вже не показував кадри з Джонатаном Вейсом чи Чапмен-Фарм. Натомість ведучий і двоє гостей обговорювали ймовірність того, що Британія офіційно вийде зі складу ЄС на початку 2017 року. Мадзу перервала свої маніпуляції зі стеблами деревію, щоб вимкнути звук, а тоді продовжила і скоро закінчила. Робін дивилася, як відображення Мадзу у вікні схилилося, щоб зробити останню помітку на папірці на підлозі, а тоді почало гортати сторінки «Ї Цзін» у пошуках отриманої гексаграми.
— І котра вийшла? — голосно спитала Робін, заходячи.
Мадзу скочила на ноги. У блідому світлі від телеекрану її обличчя здавалося примарно-білим.
— Як ти сюди потрапила?!
— Я чиста духом, — відповіла Робін, чиє серце калатало так дико, ніби вона довго бігла. — Двері відчинилися переді мною, коли я вказала на них.
Вона була рішучо налаштована не боятися, але це було нелегко. Раціональна частина свідомості підказувала, що Мадзу переможена і жалюгідна у цій мішкуватій кофті та брудних джинсах, але жах, який ця жінка вселяла їй місяцями, не розвіявся до кінця. Мадзу стояла перед нею казковим демоном, відьмою з пряничного будиночку, володаркою агонії та смерті. Вона пробуджувала в Робін ганебні, примітивні дитячі страхи.
— То що каже тобі «Ї Цзін»? — сміливо спитала Робін.
На її занепокоєння, на обличчі жінки з’явилася знайома вдавана суха усмішка. За цих обставин Мадзу не мала всміхатися: вона мала тремтіти і боятися!
— «Твень/Відступ», — тихо відповіла вона. — «Сходить сила темряви». Книга попередила мене, що ти піднялася сходами.
— Цікаво, — відказала Робін, чиє серце так само гупало. — А як на мене, сила темряви стрімко занепадає.
Коли вона вимовила ці слова, телевізор блимнув яскравішим світлом і показав їй причину самовпевненості Мадзу. Просто за її спиною на відстані руки до стіни була притулена рушниця.
«Ох, чорт».
Робін зробила крок уперед. Потрібно підійти до Мадзу на відстань, меншу за довжину цівки, якщо вона не хоче, щоб її пристрелили.
— Якщо ти покаєшся просто зараз, Робін… — Це вперше Мадзу назвала її справжнє ім’я, і Робін це обурило, ніби її вуста забруднили його. — …і зробиш це зі справжнім смиренням, я прийму цю данину. — Темні різновисокі очі блищали в темряві, ніби оніксові. — Раджу тобі зробити це. Якщо ти відмовишся, станеться дещо значно гірше.
— Хочеш, щоб я тобі знову ноги цілувала? — спитала Робін, змушуючи себе говорити не зляканим тоном, а зверхнім. — І що тоді? Забереш звинувачення у знущанні над дитиною?
Мадзу засміялася. Робін раніше ніколи не чула її сміху, навіть під час радісної медитації. З її вуст злітало хрипке кавкання, усяка подоба витонченості зникла.
— Думаєш, це найгірше, що може з тобою статися? По тебе прийде Дайю!