Все у мене.
Страйк написав дві відповіді, поклав мобільний до кишені, а тоді знову подивився на Абіґейл.
— Я казав, що є чотири варіанти пояснення дивного статусу Бекки в церкві.
— Слухай, — нетерпляче сказала Абіґейл, — ти мене вибач, але я Деррилу сказала, шо запізнюся, але шо взагалі не прийду, не казала.
— Деррил часом не високий і симпатичний чорношкірий хлоп із зеленими очима? Бо я точно знаю, що за кермом червоної «Корси» був не він. То був твій квартирант Патрік.
Зіниці синіх очей Абіґейл різко розширилися, зробивши їх такими самими непрозорими, якими Страйк бачив очі її батька.
— Мені треба було тебе затримати, — сказав Страйк, — щоб ти не заважала зробити певні дії.
Він зробив паузу, щоб дати їй відповісти, але Абіґейл мовчала, тож він продовжив:
— Не хочеш послухати, які питання щодо смерті Дайю в Північному морі я обмірковував?
— Розповідай шо хочеш, — відповіла Абіґейл. Вона старалася здаватися незацікавленою, але рука, що тримала сигарету, почала труситися.
— Я почав із найменшого, — сказав Страйк, — просто зацікавившись тим, що вона загинула на точно тому самому місці, що й твоя мати, але що далі я пірнав у розслідування, то більше зринало речей, яким я не бачив пояснення. Хто купував Дайю іграшки і солодощі в останні місяці її життя на фермі? Чому востаннє її бачили живою в білій сукні, а не в церковному однострої? Чому Керрі роздягнулася до білизни, якщо планувалося просто походити в прибої? Що вона там ворушила край води перед приїздом поліції? Хто була друга доросла людина, яка мала чергувати у дитячому гуртожитку в ту ніч, коли Керрі висадила Дайю з вікна? Чому твій батько після зникнення Дайю вивіз Бекку Пірбрайт із ферми?
Абіґейл, яка вже розтерла п’ятою недопалок першої сигарети, дістала другу. Підкуривши її, вона випустила дим Страйку в обличчя. Той зовсім не образився, а навпаки, порадів нагоді вдихнути трохи нікотину.
— Далі я почав думати про смерть Кевіна Пірбрайта. Хто зішкрябав написи з його стін, лишивши тільки слово «свині», хто украв його ноутбук? Про кого Кевін говорив, коли розповідав розслідувачці під прикриттям, що зустрінеться із «задиракою» і все з’ясує? Що саме знав Кевін, про що він здогадався, що за це дістав кулю в лоба?
Звісно, окремо кожному з цих моментів знаходилося пояснення. Його ноутбук міг вкрасти якийсь наркоман. Діти в гуртожитку просто забули, хто був їхній другий наглядач в останню ніч, коли там бачили Дайю. Але якщо скласти все разом, виходило щось достобіса незрозумілих подій.
— Як скажеш, — відповіла Абіґейл, але її рука так само трусилася. — Але…
— Я ще не закінчив. Було також питання про телефонні дзвінки. Хто дзвонив Керрі Кертіс Вудз перед тим, як до неї приїхали ми з партнеркою? Кому вона передзвонила, коли ми пішли? Хто дзвонив Джордану Рейні з телефонної кабіни в Норфолку, щоб кинути підозру на церкву, і так налякав, що той влаштував собі передозування? Кого так боялися ці двоє людей і чим той хтось їм погрожував, що вони вирішили краще померти? І хто дзвонив Делонеям і намагався налякати їх тим, що Дайю досі жива, щоб відвернути мою увагу і зробити їх ще менш зговірливими?
Абіґейл випустила дим у стелю і не відповіла.
— Також я хотів знати, що там було за коло дерев’яних стовпчиків у лісі на Чапмен-Фарм, яке хтось намагався зруйнувати, чому в дереві поблизу схована сокира, і чому біля цього зрубаного кола хтось намагався палити мотузку.
На слові «мотузка» Абіґейл конвульсивно смикнулася, але так само мовчала.
— Можливо, з візуальним супроводом тобі стане цікавіше, — сказав Страйк.
Він знову відкрив на телефоні сфотографовані полароїдні знімки.
— Це не Джо Джексон, — сказав він, показуючи пальцем. — Це Джордан Рейні. Оце, — показав він на білявку, — Керрі Кертіс Вудз, ото справді Пол Дрейпер, але оце, — він показав на пухкеньку чорняву дівчину, — не Розі Фернсбі. Це ти.
Двері за спиною Страйка відчинилися. Зайшов бородатий чоловік, але Абіґейл гаркнула:
— Звали нахрін!
Той негайно зник.
— Дисципліна, як в армії, — схвально зауважив Страйк. — Що ж, ти вчилася в найкращих.
Райдужки Абіґейл перетворилися на пару майже суцільно чорних дисків.
— Ти, — провадив Страйк, — просто мусила впізнати у високому хлопці та чорнявій дівчині Джо Джексона і Розі, бо Керрі вже дістала ті імена зі сраки, коли панікувала. Ніхто з вас не здогадувався, що ті полароїди ще існують, і жоден не чекав, що вони потраплять до мене.
Довго — щиро кажучи, ганебно довго — я задавався питанням про те, хто зробив ці фото. Не всі учасники здаються задоволеними, правда? Складалося враження, що це якась форма покарання чи обслуговування чиїхось садистських нахилів. Але зрештою я помітив очевидну річ: на жодному фото ви не фігуруєте всі вчотирьох. Ви фотографували одне одного. Таємне товариство з чотирьох осіб. Не знаю, чи тобі подобалося показувати середній палець маячні про духовне єднання, чи ти просто любила злягатися, чи просто практикувала те, чого навчилася у Мадзу і батька про приємність змушувати інших брати участь у ритуальному приниженні та актах покори.