— Я ніколи, — сказав сер Колін вже втретє, — не зможу вам віддячити як слід. Усім вам, — додав він, подивившись на подружжя Чонсі за столом.
— Приємно бачити, що вони поладнали, — сказала Пат своїм баритоном, дивлячись, як перейменована Цін ганяється за бульбашками.
— Що сталося, коли Джеймс та Вілл зустрілися вперше? — спитала Робін, яка не хотіла здатися надто цікавою, але дуже бажала знати відповідь.
— Ну, Джеймс розкричався, — усміхнувся сер Колін. — Разів із п’ятнадцять на всі штиби розповів Віллу все, що про нього думає. Як не дивно, мені здалося, що Вілл навіть зрадів.
Робін це не здивувало. Вілл Еденсор хотів спокутувати свої гріхи, а оскільки імунітет від судового переслідування було одержано, а Утоплена пророчиця виявилася міражем, де б він дістав жадане покарання, як не від старшого брата?
— Він погодився з кожним Джеймсовим словом. Заплакав за матір’ю, сказав, що ніколи не зможе виправити всього, що накоїв, що Джеймс його правильно ненавидить, що він зрозуміє, якщо Джеймс не захоче мати з ним нічого спільного… І Джеймс від цього якось здувся, — розповів сер Колін.
— Вони тепер житимуть із вами? — спитав Страйк.
— Так, принаймні поки не знайдемо підхожого помешкання для Лін і маленької Саллі. Поки навколо крутиться преса, їм краще побути тут.
— Їй треба буде допомога, — кавкнула Пат. — Вона зроду не дбала про дитину сама-одна. Ніколи не вела власного господарства. У шістнадцять років це чимала відповідальність. Якщо знайдете щось біля нас, ми за нею приглянемо. Донька й онуки її не кинуть. Їй корисно, щоб поруч були інші мами і навчили її, що до чого. Щоб було кому поскаржитися на дітей. Їй це треба.
— Ви вже й так для нас багато зробили, місіс Чонсі, — сказав сер Колін.
— Я свою первістку народила десь у тому ж віці, — без емоцій повідомила Пат. — Я добре знаю, як воно. А ще, — додала вона, затягнувшись електронною цигаркою, — вони мені подобаються. Ви добре виховали свого Вілла. В хлопця гарні манери.
— Так, хороший хлопчина, — погодився Денніс. — А дурниць у молодому віці хто не робив?
Сер Колін відвів погляд від групи на газоні й глянув на Робін.
— Бачив, що на Чапмен-Фарм знайшли ще тіла.
— Думаю, їх там знаходитимуть ще багато тижнів, — відповіла Робін.
— І що, жодна смерть не зареєстрована?
— Жодна, крім пророків.
— Коли відмовляєш людям у лікарській допомозі, участь коронерів небажана, — сказав Страйк. — Наші знайомі в поліції кажуть, що вже викопали на полі три скелети немовлят, ймовірно, народжених мертвими. Мабуть, знайдуть іще. Вони мешкали на тій землі з вісімдесятих.
— Сумніваюся, що впізнають всі рештки, — додала Робін. — Вони вербували не тільки багатіїв, а й утікачів та безхатьків. Також довго доведеться шукати усіх проданих дітей.
— Важко повірити, що все це так довго сходило їм із рук, — сказав сер Колін.
— «Живи сам і дай жити іншим», авжеж? — відповів Страйк. — Якщо усі мовчать і є замилювання очей благодійністю, плюс ще ці зіркові корисні ідіоти…
За останні два тижні купа респектабельних видань і таблоїдів присвятила УГЦ свої перші шпальти. Ферґюс Робінсон працював мов бджілка, виводячи інсайдерські подробиці, яких не знав більше ніхто. Саме він влаштував засідку на обуреного Джайлза Гармона під його будинком у Блумсбері, він першим повідомив новину про гадану торгівлю дітьми і він підстеріг принципала з парламенту, якого власна партія відсторонила на час розслідування значних незадекларованих сум грошей, які він жертвував УГЦ. Мільйонер із пакувальної компанії, якому не стало розуму сховатися за спинами адвокатів, зробив чимало необдуманих і ненавмисно обтяжливих коментарів журналістам, які кишіли під його офісом. Мадзу, Тайо, Дзяна та Джо Джексона взяли під варту. Арешт доктора Енді Джова потягнув за собою лавину заяв від багатих жінок, яким він ставив банки і проводив гіпнози, робив масажі і детокси, і всі відмовлялися вірити, що вродливий лікар міг скоїти щось недобре. Агент Нолі Сеймур зробив ретельно вивірену заяву, у якій висловлював шок та страх від знахідок на Чапмен-Фарм, про які Нолі, звісно, навіть не здогадувалася.