Відчувши, як упала температура на іншому боці столу, Страйк вирішив не тиснути. Коли замовили їжу і Страйк попросив хлібний кошик, він сказав:
— Що скажеш про Ніав?
Робін відклала меню.
— По-перше, мені її дуже шкода, а по-друге, вона повідомила кілька цікавих речей. Особливо коли показала фотографію матері. Згадуючи, як Генрі Вортінґтон-Філдз описував вагітну жінку, якій стало погано на оранці…
— Так, я гадаю, що то була Дейрдре Догерті, — погодився Страйк, — і проблеми з серцем, про які ми тепер знаємо, на тлі важкої фізичної праці та четвертої вагітності, пояснюють це запаморочення.
— Але нам відомо, що той епізод вона пережила, успішно народила дитину і прожила ще мінімум два роки, — відповіла Робін.
Офіціантка принесла воду для Робін, безалкогольне пиво для Страйка і хлібний кошик. Страйк узяв булочку (повернеться до режиму харчування, коли Робін поїде на Чапмен-Фарм) і дочекався, коли офіціантка відійде за межу чутності, а тоді спитав:
— Ти вважаєш, що Дейрдре немає серед живих?
— Я не хочу так вважати, — відповіла Робін, — але така можливість існує, хіба ні?
— А що за листи тоді рвав її чоловік?
— Вони могли бути не пов’язані з Дейрдре. Я не думаю, що було б аж так важко знайти, де її діти, якби вона справді покинула Чапмен-Фарм у 2003. І хіба не дивно, що вона покинула найменшу доньку, коли її буцімто вигнали?
— Якщо Кевін Пірбрайт не помилився і Лін — донька Джонатана Вейса, Вейс міг її не віддати.
— Якщо Кевін Пірбрайт не помилився, — відповіла Робін, — Лін народилася внаслідок зґвалтування, і якщо Дейрдре була готова навіть у щоденнику написати, що Вейс її зґвалтував, вона становила загрозу для нього і для церкви.
— Думаєш, Вейс убив її, прикопав десь на Чапмен-Фарм, а всім сказав, що прогнав її, аби не робити тест на батьківство? Бо йому досить було сказати, що це був секс за згодою, попросити когось із сектантів підтвердити, що Дейрдре сама пішла до нього, і все, вже нічого не доведеш. І, як ти й зазначила, Дейрдре лишилася на фермі, коли вся її сім’я пішла. Це суду теж не сподобалося б. Як і той факт, що чоловік вважав її хвойдою і не бажав більше знати.
Помітивши вираз обличчя Робін, Страйк додав:
— Я не хочу сказати, що ці аргументи справедливі чи цінні. Я просто намагаюся реально оцінити шанси Дейрдре в чомусь переконати присяжних.
— Навіщо взагалі вона згадала зґвалтування у щоденнику? — спитала Робін. — Вона знала, що зверхники секти його прочитають, і це не схоже на жінку, яку описала нам Ніав. Пасивна жінка так би не вчинила.
— Можливо, вона була у відчаї, — припустив Страйк. — І сподівалася, що щоденник прочитає хтось, хто зможе їй допомогти. — Він відкусив ще хліба, а тоді додав: — Поки ти будеш на фермі, я шукатиму Дейрдре. З неї міг би бути збіса цінний свідок.
— Звісно, її не обов’язково убили, — мовила Робін, думаючи про своє. — Якщо вона мала проблеми з серцем до Чапмен-Фарм, а там її примусили працювати без нормального харчування, вона могла померти з природних причин.
— Якщо це сталося, а вони не повідомили про смерть, маємо злочин. Біда в тому, що нам потрібне тіло, щоб його довести.
— Там ферма з полями, — нагадала Робін. — Її могли закопати де завгодно.
— І ми не зможемо умовити поліцію перекопати поля на основі недоведеного здогаду.
— Знаю, — відповіла Робін. — Плюс ще відсутність календарів та годинників…
— Так, я хотів це з тобою обговорити, — сказав Страйк.
— Якщо ми знайдемо людей, які захочуть говорити, зі сприйняттям їхніх свідчень будуть проблеми, — провадила Робін. — «Коли це сталося?» «Я гадки не маю». Фальшиві алібі не складуть жодних труднощів. Тільки вищі чини церкви знають, котра нині година — буквально.
— Так, але є й нагальніша проблема. На фермі ти не зможеш непомітно стежили за часом.
— Я щось придумаю, — відповіла Робін, — але якщо ви будете в записках указувати дні тижня і дати, це дуже допоможе.
— Гарна ідея, — сказав Страйк, дістаючи записник і роблячи в ньому відповідну помітку.
— І ще, — провадила Робін, якій було трохи ніяково питати про таке, — якщо я іноді кластиму в камінь записки для Раяна, зможеш їх передавати?
— Без проблем, — відповів Страйк і з кам’яним обличчям зробив ще одну помітку. — Ти мені теж зроби ласку: якщо буде нагода дістати криваву сокиру з порожнього дерева, дістань.
— Постараюся, — усміхнулася Робін.
— Твої рідні знають, що ти робитимеш?
— У загальних рисах, — відповіла Робін. — Я попередила, що працюватиму під прикриттям, але не казала, куди їду. Раян їм дзвонитиме, триматиме в курсі… Я дуже сподіваюся, що Абіґейл Ґловер погодиться на розмову з тобою, — додала Робін, не бажаючи обговорювати тему Мерфі, — бо я б залюбки дізналася більше про її батька. Ти помітив, як мало відомо про минуле Вейса?