— А, — сказала Абіґейл. — Зрозуміло.
Біґфут знову зрушив з місця. Страйк із телефоном біля вуха пішов слідом.
— Я не планую з’ясовувати особи колишніх вірян чи десь їх викривати, — запевнив він Абіґейл. — Кожен свідок сам вирішуватиме, чи бажає він робити офіційні…
— Я не бажаю, — швидко сказала Абіґейл.
— Розумію, — відповів Страйк, — та все ж хочу з вами поговорити.
Попереду Біґфут знову зупинився, цього разу заговоривши зі стрункою чорнявою дівчиною, яка крокувала в бік готелю, звідки він щойно вийшов. Страйк поспіхом увімкнув камеру на мобільному і клацнув кілька фото. Коло він знову приклав телефон до вуха, Абіґейл саме говорила.
— …вихідні?
— Чудово, — відповів Страйк, сподіваючись, що це вона погодилася на зустріч. — Де б ви хотіли?..
— Не у мене в квартирі, — там дехто має сильно довгий ніс. У неділю о сьомій у «Ліснику» на Сіфорд-Роуд.
26
Радість — це озеро… це чаклунка; це вуста і язик. Це означає розчавлювати і розбивати на шматки…
«Ї Цзін», або «Книга Змін»
Робін не уявляла, скільки часу набивала черепашок, але за відчуттями минуло кілька годин. Протягом цього часу її фальшива особистість була піддана такому ретельному вивченню, що вона могла тільки порадіти багатьом годинам, присвяченим вигадуванню Ровени. Відповідаючи на питання Луїзи, Робін могла назвати навіть імена вигаданих котів своїх вигаданих батьків.
Скрупульозні розпитування Луїзи могли б навести на думку, що вона запідозрила Робін у нечесності, але, наскільки Робін чула, всіх новоприбулих піддали такому самому допиту. Складалося враження, що давнім вірянам видавали список питань, і Робін вирішила, що найважливіше з її відповідей Луїзі буде запам’ятовано та у свій час переказано кому треба.
У приміщенні, де працювала група Вогню, ставало нічим дихати, а безупинні розпитування не лишали простору думкам, тож Робін відчула полегшення, коли у двері ввійшла і впустила трохи свіжого повітря усміхнена Бекка.
— Дякую за ваше служіння! — звернулася вона до групи, молитовно склавши руки разом і вклонившись. — А тепер ідіть за мною!
Всі потупцювали за Беккою повз загородку, де група Дерева заганяла курей назад до курника. Побачивши, як низько спустилося сонце, Робін зрозуміла, що провела в товаристві черепашок більше часу, ніж здавалося. На полях уже не було ні помаранчевих постатей, ні пари коней.
Тепер Бекка вела їх до, наскільки зрозуміла Робін, старішої частини ферми. Попереду виднівся старий кам’яний хлів, а далі — глиниста ділянка, де бродили свині. Також Робін побачила кількох підлітків у бджолярських капелюхах та рукавицях біля вуликів. Поруч була прив’язана пара міцних коней досі в упряжі. Їхні тіла парували на холоді.
— Як я розповідала вам в автобусі, — почала Бекка, — це діюча ферма. Серед наших засадничих принципів життя у гармонії з природою виробництво етичної продукції та сталий розвиток. Тепер я передам вас Дзяну, який дасть вам настанови.
До них підійшов Дзян, водій мікроавтобуса.
— Так, ти, ти, ти, ти, — вказав він на чотирьох випадкових людей, — візьміть у повітці гумові чоботи, ви наберіть пійла для свиней, ви заженіть їх у хлів.
Поки він говорив, Робін відзначила, що в Дзяна не вистачає кількох зубів. Як і в Луїзи, його шкіра була груба і в ципках, ніби він за всякої погоди перебував від відкритим небом. Коли він почав роздавати завдання, сіпавка повернулася; праве око знову нестримно мигало, і він притиснув до нього долоню, роблячи вигляд, що туди щось потрапило.
— Ви четверо, — сказав Дзян, показуючи на Робін і ще трьох людей, — розпрягайте коней, почистьте їх і розчешіть їм мички. Решта вичистьте упряж, коли її знімуть.
Дзян видав доглядачам за кіньми щітки та гребінці та лишив їх працювати, зникнувши у стайні, а позаду приборкувачі свиней кликали і вмовляли їй, потрясаючи відрами з кормом.
— Мички? Що воно таке? — здивовано спитала зеленокоса Пенні.
— Він говорить про волосся в них над копитами, — пояснила Робін.
Крик із боку поля змусив усіх здригнутися: вдова Маріон Гак-слі послизнулася на глині та впала. Свині кинулися на людей із відрами: Робін, уродженка села, чий дядько був фермером, могла б сказати їм, що треба було налити корм у корито й відчинити ворота між полем і хлівом замість намагатися заманити їй а-ля Гамельнський Щуролов.