— Добре, — відповіла Робін.
— Скільки ви вже разом? Сім місяців?
— Вісім, — відповіла Робін.
— Гм, — відповіла Ільза, усміхнувшись дитині.
— Що — «гм»?
— Корму це страшенно не подобається. В нього було таке обличчя, коли ви вийшли з церкви і взялися за руки!.. А ще я помітила, що Корм сильно схуд.
— Йому довелося, — відповіла Робін, — бо з ногою минулого року була зовсім біда.
— Як скажеш… Раян геть не п’є?
— Ні,я ж тобі казала — він алкоголік у ремісії. Два роки не торкається спиртного.
— А… ну, він, схоже, приємний хлопець. І хоче мати дітей, — додала Ільза, кинувши погляд на подругу. — Сам мені сьогодні казав.
— Навряд чи ми візьмемося робити дитину після вісьмох місяців знайомства, Ільзо.
— Корм дітей ніколи не хотів.
Робін пропустила цю ремарку повз вуха. Вона чудово знала, що Ільза та Нік кілька років сподівалися, що вони зі Страйком стануть одне для одного чимось більшим, ніж партнери в агенції та найкращі друзі.
— Бачила Шарлотту в «Дейлі мейл»? — поцікавилася Ільза, зрозумівши, що Страйків потяг до батьківства чи його відсутність Робін не обговорюватиме. — 3 отим Дормером, як там його?..
— М-м, — озвалася Робін.
— Я б сказала, що хлопові не пощастило, але він наче міцний горішок, має впоратися… хоча Корм теж міцний, а вона все одно йому всеньке життя перепаскудила.
Шарлотта Кемпбелл була колишньою нареченою Страйка, у складних стосунках з якою — то разом, то порізно — він пробув шістнадцять років. Нещодавно розлучившись із чоловіком, Шарлотта останнім часом фігурувала у газетній світській хроніці в товаристві нового бойфренда Лендона Дормера, тричі одруженого американського готельєра з мужньою щелепою і мільярдними статками. Єдине, що спало на думку Робін, коли вона побачила зроблені папараці свіжі знімки пари, — це що Шарлотта прекрасна у відкритій червоній сукні, але має дивно зморений вигляд і байдужий погляд.
У двері постукали, і ввійшов чоловік Ільзи.
— Кворум постановив, — повідомив він, — що треба зробити фото, а тоді вже різати хрестильний торт.
— Доведеться ще трохи почекати, — відповіла змучена Ільза, — бо він ще другу не смоктав.
— Інша новина така, що твоя подруга Біжу взялася причаровувати Корма, — широко всміхнувся Нік.
— Та яка вона мені в біса подруга, — огризнулася Ільза. — Ти його краще попередь, що вона причмелена. Ай, — сердито додала вона, звертаючись до сина.
Поверхом нижче у залюдненій кухні Страйк досі стояв біля торта, а Біжу Воткінс (Страйк перепитав у неї ім’я, бо спершу не повірив своїм вухам) виливала на нього гарячий потік пліток із роботи упереміш із хихотінням над власними жартами. Вона говорила дуже голосно; здається, в кухні не було жодної людини, яка б її не чула.
— …з Гаркнессом… знаєш Джорджа Гаркнесса? Королівського адвоката?
— Так, — збрехав Страйк. Біжу або вважала, що приватні детективи ходять на суди як на роботу, або була з тих людей, яким здається, що всі подробиці та персоналії їхнього професійного життя страх які цікаві іншим.
— …тож я займалася справою Вінтерсона… Деніел Вінтерсон, інсайдерська торгівля, знаєш?
— Так-так, — відповів Страйк, роззираючись. Мерфі десь зник. Страйк сподівався, що він взагалі пішов.
— …а дозволити собі нову судову помилку ми, звісно, не могли, тож Джеррі мені й каже: «Біжу, треба твої цицьки в пушапі, там суддя Роулінз…»
Вона знову заквоктала від сміху, а чоловіки навколо поглядали на Біжу, деякі — з кривим усміхом. Страйк не очікував такого повороту розмови і попри себе зазирнув їй у декольте. Фігуру Біжу, безсумнівно, мала розкішну — з тонкою талією, довгими ногами і пишним бюстом.
— …ти ж суддю Роулінза знаєш, га? Пірса Роулінза?
— Так, — знову збрехав Страйк.
— Ось, а він же ну такий бабій, і от заходжу я до суду отак…
Вона звела плечі, стискаючи груди, і знову хрипко зареготала. Нік, який щойно повернувся до кухні, перехопив погляд Страйка і вишкірився.
— …коротше, ми розіграли всі козирі, а коли почули вердикт, Джеррі мені такий каже: «Ну, гаразд, наступного разу приходь без трусів і нахиляйся, нахиляйся».
Вона втретє зареготала. Страйк, який чудово уявляв, що б сказали його колеги-жінки, Робін та колишня поліціянтка Мідж Ґрінстріт, якби він запропонував подібні стратегії збирання інформації у свідків чи підозрюваних, усміхнувся для годиться.
У цю мить до кухні ввійшла Робін — сама. Страйк провів її очима, коли вона підійшла до Ніка і щось йому сказала. Він нечасто бачив, щоб Робін збирала своє рудувато-біляве волосся у високу зачіску, а вона їй личила. Блакитна сукня була значно скромніша, ніж у Біжу, і здавалася новою: на честь юного Бенджаміна Герберта купила чи щоб потішити око Раяна Мерфі? Робін тим часом озирнулася, побачила його й усміхнулася понад морем голів.