Выбрать главу

— Поліція такої думки, — сказав Страйк.

— Наркота всюди, — мовила Абіґейл. — Це в УГЦ єдина правильна думка — заборонити наркоту. Я стільки наркош повитягала з пожеж, які вони влаштували під кайфом, то знаю, про шо кажу.

Вона озирнулася. Баз досі стояв біля бару.

— Я принесу, — запропонував Страйк.

— О. Дяка, — приємно здивувалася Абіґейл.

Коли він повернувся з новим келихом вина, вона подякувала, а тоді спитала:

— То звідки ти знаєш про його претензії до церкви, якшо книжки нема?

— Пірбрайт листувався з моїм клієнтом. Ти не проти, якщо я робитиму нотатки?

— Не проти, — відповіла вона, але напружилася, коли Страйк дістав записник.

— Я хочу чітко окреслити, — сказав Страйк. — Я вірю, що твоя мама загинула внаслідок нещасного випадку. Наступні питання я поставлю тільки для того, щоб не упустити жодних подробиць. Її життя було застраховане?

— Нє. Ми були в злиднях, коли її не стало. В неї одної була постійна робота.

— Ким вона працювала?

— Та ким тільки не працювала — і в крамницях, і прибирала… Ми часто переїжджали.

— Твої батьки мали у власності нерухомість?

— Нє, ми все орендували.

— А рідні твоїх батьків надавали якусь фінансову допомогу? — спитав Страйк, згадавши, що Вейс вчився в Гарроу.

— Татові батьки емігрували до ПАР. Він з ними не ладнав. Вони його відправили вчитися у Гарроу, а вийшов аферист. Я так підозрюю, шо він в них потроху цупив, а тоді це їх дістало.

— Він десь працював?

— Хіба то робота? Якісь схеми мутив, гнався за швидкими грошима. Все трималося на акценті та шармі. Пам’ятаю, була торгівля люксовими авто, — дуже гучний провал.

— А рідні з маминого боку?

— Роботяги. Злидарі. Мама була дуже гарна, але я так думаю, шо батькові старі вважали її бидлом — і теж не схвалювали. Коли вони познайомилися, вона була танцівницею.

Страйк розумів, що «танцівниця» — це не про Королівську школу балету, але вирішив не розпитувати.

— Скільки часу з її смерті минуло, коли батько забрав тебе на Чапмен-Фарм?

— Пару місяців.

— Ти знаєш, чому він туди поїхав?

— Дешеве житло. — Абіґейл випила ще вина. — І піди знайди. Можна сховатися від кредиторів. Плюс то була група з… з вакуумом влади, ти ж в курсі? Знаєш, хто жив на Чапмен-Фарм до заснування церкви?

— Так, — відповів Страйк, — знаю.

— А я взнала, тільки коли поїхала звідти. Коли ми туди заселилися, там їх кілька ше лишалося. Батько розігнав тих, хто йому не сподобався, але корисних залишив.

— Одразу взяв справу в свої руки, так?

— Ой, так, — без усмішки відповіла Абіґейл. — Якби він бізнесом займався чи шо… тільки це для нього було надто банально. Але він умів змушувати інших танцювати під його дудку, а ше знаходити таланти. Того моторошного старого лікаря він лишив, і тих, хто петрав у сільському господарстві, теж, і ше там був такий собі Алекс Ґрейвз, і його батько теж залишив, бо він був із багатої сім’ї. І ще, звісно, Мадзу, — презирливо додала Абіґейл. — Її він теж залишив. Дарма поліція їх усіх не позакривала, — сердито додала вона, зробивши ще один великий ковток вина. — Вона як ракова пухлина. Треба повирізати все, бо знов полізе. Ше й гірше, ніж було.

Вона вже випила більшу частину другого келиха.

— Мадзу — донька Малкольма Кровтера, — додала вона. — Його сім’я.

— Справді?

— Так. Я коли вирвалася, то поцікавилася. Взнала, чим займався старший брат, і така: «А-а, все ясно. Ось де вона цього навчилася. Від дядька».

— Навчилася чого? — спитав Страйк.

— Ґерард був фокусником, поки не пішов до комуни.

У цю мить в голові Страйка сплив новий спогад — як товстіший із братів Кровтерів показував дівчаткам картярські фокуси біля багаття. І дуже пройнявся порівнянням Абіґейл, яка уподібнила комуну до ракової пухлини.

— І коли ти кажеш, що вона «цього навчилася», то…

— Я про швидкість… ні, про спритність рук. Вона це ого-го як уміла, — пояснила Абіґейл. — Я бачила фокусників по телику, тож розуміла, шо воно, а інші діти вірили, шо то магія. Тіки вони це так не називали. «Чистий дух», — промовила вона з презирством.

Вона озирнулася і побачила, що Баз пішов.

— Добре! — сказала вона і негайно підвелася. — Пива принести?

— Ні, дякую, — відповів Страйк.

Коли Абіґейл повернулася з третім вином і сіла, Страйк спитав:

— А твоя сестра народилася скоро після того, як ви переїхали на Чапмен-Фарм?