Едвард Каллен у школі не з’являвся.
Щодня я схвильовано вичікувала, доки його родичі не зайдуть до кафетерію без нього. Тоді я розслаблялася і приєднувалася до звичайних обідніх теревенів. Здебільшого розмова крутилася навколо поїздки до Океанічного парку Ла-Пуша, організацією якої займався Майк. Ця грандіозна подія мала відбутися за два тижні. Мене запросили; я погодилася більше з увічливості, ніж від бажання поїхати. На пляжі повинно бути сухо й спекотно.
У п’ятницю я вже абсолютно спокійно зайшла до лабораторії на біологію, не переймаючись через можливість зустріти Едварда. Як я зрозуміла, він покинув школу. Я намагалася не думати про нього, хоча мені не вдалося повністю позбутися тривожної думки, що я — причина його тривалої відсутності, яким безглуздям це б не здавалося.
Перші вихідні у Форксі минули без ексцесів. Чарлі, який ніяково почувався у зазвичай порожньому будинку, пропрацював більшу частину вихідних. Я поприбирала у будинку, виконала домашні завдання і написала мамі фальшиво-радісного листа. У суботу я поїхала в бібліотеку, але там було так мало літератури, що я навіть не стала записуватися; треба буде незабаром виділити день і змотатися в Олімпію чи Сієтл — знайти пристойну книгарню. Цікаво, скільки бензину з’їсть пікап? — апатично подумала я і здригнулася від можливої цифри.
На вихідних дощ ледве сіявся, я змогла нормально виспатися.
В понеділок вранці народ на стоянці вітався зі мною. Я не знала всіх поіменно, але махала їм рукою і всміхалася. Надворі похолоднішало, але, на щастя, було сухо. На англійській Майк звично всівся біля мене. Ми писали тест по «Буремному Перевалу». Доволі простенький, нічого складного.
Загалом я почувалася набагато комфортніше, ніж розраховувала почуватись на другий тиждень у Форксі. Комфортніше, ніж очікувала коли-небудь почуватися тут.
Коли ми вийшли з корпусу, в повітрі кружляли білі мухи. Звідусіль долинали веселі збуджені вигуки. Вітер кусав щоки, ніс.
— Ого! — сказав Майк. — Сніг!
Я подивилася на білий бавовняний пух, який замітав доріжки і водив вигадливі хороводи навколо обличчя.
— Е-е-е…
Сніг. А я сподівалася на хороший день. Майк здивувався.
— Ти не любиш снігу?
— Ні. Сніг — це замерзлий дощ.
— Ясніше ясного.
— Крім того, я уявляла його великим і лапатим — знаєш, кожна сніжинка — як маленька зірочка. А цей схожий на головки ватних паличок.
— Ти що, ніколи раніше не бачила снігу? — недовірливо запитав Майк.
— Звісно, бачила… По телевізору, — додала я після паузи.
Майк розреготався. Раптом велика, в’язка і мокра сніжка влучила мені просто в голову. Ми обернулися, щоб побачити, звідки вона прилетіла. Мої підозри впали на Ерика, який чимчикував оддалік, спиною до нас, у протилежному напрямку від корпусу, де буде наступне заняття. Либонь, Майк вирішив аналогічно. Він нахилився і почав згрібати білу кашицю у грудку.
— Зустрінемося на обіді, гаразд? — кинула я на ходу. — Коли народ починає жбурлятися мокрими кульками, мені точно час ховатися.
Він кивнув, не зводячи очей з Ерика, котрий виконував маневр відступу з поля бою.
Цілий ранок усі збуджено обговорювали сніг; вочевидь, цьогоріч це перший сніг. Я відмовчувалася. Звичайно, сніг сухіший за дощ, поки не починає на тобі танути.
Після іспанської ми з Джесикою попрямували до кафетерію. Я трималася насторожі. Грудки мокрого снігу літали, як ракети. Я тримала в руках пару зошитів і книжок, щоб у разі чого використати їх як щит. Джесика вважала таку поведінку напрочуд кумедною, але щось у моєму виразі обличчя заважало їй самій запустити в мене сніжкою.
Майк, сміючись, наздогнав нас, коли ми заходили всередину. Сніг, що танув, нищив нагелені шпичаки у його волоссі. Доки ми стояли в черзі за їжею, вони з Джесикою жваво теревенили про снігове побоїще. Я знічев’я поглянула на столик у кутку їдальні. І тут у мене відібрало руки й ноги. За столом сиділи п’ятеро.
Джесика потягнула мене за руку.
— Белло! Не спи! Що замовлятимеш?
Я опустила очі. Вуха горіли вогнем. Нема чого хвилюватися, — повторила я собі. Я не зробила нічого поганого.
— Що це з нею? — запитав Майк у Джесики.
— Зі мною все нормально, — відповіла я. — Сьогодні я візьму тільки содову.