Мені додавалося сили, думки мої прояснялися. Коли з’явилися звуки, я почала дослухатися.
Легенькі кроки, потім шепіт повітря, яке гойднулося, коли відчинилися двері. Кроки наблизилися, щось натиснуло на моє зап’ястя. Я не відчула холоду пальців. Полум’я випалило й згадку про холод.
— Досі жодних змін?
— Жодних.
Легенький доторк, дихання діткнулося моєї обпаленої шкіри.
— І запаху морфію не зосталося.
— Знаю.
— Белло! Ти мене чуєш?
Я знала, безсумнівно знала, що коли розчеплю зціплені зуби, втрачу контроль — заволаю, заверещу, почну крутитися й кидатися. Якби я розплющила очі, якби хоча б поворухнула пальцем — будь-яка зміна поклала б край моєму самовладанню.
— Белло! Белло, кохана! Ти можеш розплющити очі? Ти можеш стиснути мені долоню?
Потиск пальців. Не відповісти цьому голосу було важче, але я лишилася нерухомою. Я відала, що теперішній біль у його голосі не йшов у жодне порівняння з тим, який міг би бути. Зараз він тільки боявся, що мені, певно, болить.
— Може… Карлайле, може, я запізнився, — голос звучав приглушено, а на слові «запізнився» зірвався.
Моя рішучість на мить похитнулася.
— Слухай її серце, Едварде. Воно дужче, ніж навіть Емметове було. Я ніколи не чув, щоб серце билося так живо. З нею все буде чудово.
Так, я мала рацію, коли стрималася. Карлайл розрадить його. Йому не доведеться страждати разом зі мною.
— А її… її хребет?
— Її ушкодження були не набагато гіршими за травми Есме. Отрута зцілить її, як зцілила Есме.
— Але вона така нерухома. Я точно зробив щось не так.
— Або щось так, Едварде. Синку, ти зробив усе, що зробив би я, і навіть більше. Я не певен, що мені б вистачило наполегливості, вистало віри для того, аби врятувати її. Припини картати себе. З Беллою все буде гаразд.
Уривчастий шепіт:
— Вона, мабуть, конає.
— Ми не можемо бути певні. У неї в крові було забагато морфію. І ми не відаємо, який ефект це мало на неї.
Щось легенько натиснуло мені вище ліктя. Шепіт:
— Белло, я кохаю тебе. Белло, вибач мені.
Як я хотіла відповісти йому! Але я не завдам йому більше болю, поки маю сили триматися спокійно.
І весь цей час пекельний вогонь продовжував випалювати мене. Але в голові моїй було дуже ясно. Я могла міркувати над щойно почутою розмовою, могла згадати, що зі мною сталося, могла думати про майбутнє, і при цьому залишалося ще місце для страждання.
І для хвилювання.
Де моя дитинка? Чому вона не тут? Чому вони не згадують її?
— Ні, я залишуся тут, — прошепотів Едвард, відповідаючи на не вимовлену вголос думку. — Вони самі впораються.
— Яка нестандартна ситуація, — зауважив Карлайл. — А мені здавалося, що я вже все бачив у житті.
— Я займуся цим згодом. Ми займемося.
Щось м’яко притиснулося до моєї попеченої долоні.
— Я певен, що ми уп’ятьох зможемо уникнути кровопролиття.
Едвард зітхнув.
— Я не знаю, на чий бік ставати. Я б охоче відшмагав обох. Мабуть, згодом.
— Цікаво, як Белла до цього поставиться — на чий бік вона стане, — зронив Карлайл.
Короткий напружений смішок.
— Я певен, що вона мене здивує. Вона завжди дивує.
Карлайлові кроки стихли вдалині; до мого розчарування, я не отримала жодного подальшого роз’яснення. Чи не балакали вони так загадково тільки для того, щоб подратувати мене?
Я знову почала рахувати Едвардові вдихи й видихи, щоб карбувати плин часу.
Через десять тисяч дев’ятсот сорок три вдихи інші тихенькі кроки прослизнули в кімнату. Легші. І… ритмічніші.
Дивина, як я можу розрізняти такі відмінності в кроках, яких до сьогодні я взагалі не могла вчути!
— Скільки ще? — запитав Едвард.
— Уже недовго, — відповіла Аліса. — Гляди, як яснішає її чоло! І я бачу її дедалі чіткіше, — зітхнула вона.
— Досі переживаєш?
— Так, дякую, що нагадав, — буркнула вона. — Ти б також перелякався, якби усвідомив, що твої здібності обмежені. Найкраще я бачу вампірів, адже я одна з них; із людьми теж не виникає проблем, адже колись я була людиною. Тільки не можу бачити нічого про цих дивних напівкровок, бо вони належать до виду, з яким я не маю жодного досвіду. Ба!
— Зосередься, Алісо.
— Гаразд. Зараз Беллу зовсім легко передбачити.
Запала довга тиша, потім зітхнув Едвард. Це був цілком інший звук — щасливіший: