Стор.11 * Віса — пісня — балада
* Ельфи — казкові істоти, що, за леґендою проживали у одному з «паралельних» людському світів — Ельфінгеймі.
* Конунг — королівський титул у Північній Європі.
Стор.12 * Вальгалла — скандинавський Вирай, потойбіччя. Аби потрапити до Вальгалли, скандинавський воїн мав загинути на полі битви зі зброєю в руках.
* Саґа — ритмізована оповідь «про Богів та героів»
* Аси — Боги у скандинавській мітології.
* Одін — одне з головних скандинавських божеств. За леґендою, аби принести на землю з потойбіччя руни — священні письмена скандів, позбувся лівого ока.
* Тор — божество війни.
* Вовк Фенрір — істота, що має з’явитись перед кінцем світу, аби знищити його. У боротьбі з ним Тор втратив руку.
* Рагнарьок — «загибель Богів», кінець світу.
* Змій Мідгарду — казковий «змій-дракон», що ховається у людськім світі на дні моря. Під час Рагнарьоку має піднятися з глибин і знищити все живе своїм отруйним диханням.
Стор. 14 * Тінг — сільський схід у Данії.
Стор. 16 * Сварга — небеса, світ Богів.
* Дракари — кораблі вікінгів.
Стор. 17 * «Що князі наші…» — автентичні слова єпископа Саксонського.
Стор. 18 * Вілланд — Італія.
Стор. 23 * Ейнгерії — воїни-герої, котрі, потрапивши до Вальгалли, мали виступити під час Рагнарьоку на боці асів.
Стор.24 * Одді — герой саґи, якому жерці сказали, що він загине «від свого коня». Подібну леґенду оповідали про Віщого Олега.
* Валькірії — доньки Одіна, діви-войовниці, що несли до Вальгалли душі загиблих воїнів.
* Окситани — аквітанці, мешканці Південної Франції.
Стор. 27 * Рум — лава для гребців у скандинавських кораблях
* Кредо ін унум Деум — «Вірую в єдиного Бога», символ віри у католиків.
* Шизмати — схизмати, розкольники. Так католики називали християн східнього сповідання.
Стор. 30 * Скальди — співці, творці пісень та саґ.
Стор. 31 * Нава — потойбіччя.