Выбрать главу

— А якщо її партія не проскочить?

— Проскочить. Вона метка. Хоча багато чого не розуміє, бо політика — торгівля повітрям — значно складніша за торгівлю газом. Юля три роки розкручувала назву «Батьківщина». Вгатила купу грошей. За півроку до виборів вирішили взяти іншу назву: «Форум національного порятунку». Згодом стало шкода вже викинутих коштів й обидві назви поєднали. Й нарешті, ці дурниці відкинули й став просто «Блок Тимошенко»! На яких смітниках вони знаходять тих політтехнологів?

— А треба шукати не на смітниках, а по штрафних ізоляторах. Найняли б тебе, ото б тим їм підказав.

— На наступних виборах між собою змагатимуться назви та імена. Імена проти назв. І надія опозиції — Ющенко — нарешті додумався очолити «Блок Ющенка».

А якби комуністи допетрали відмовитися від власної назви на користь імені, вони мали б ще більші надої.

— Тут ви, дядьку, вже забрехалися!

— Я маю на увазі не ім’я лідера їхньої партії, яке я весь час забуваю. Вони б мали назватися партією імені Брежнєва. Так було б чесніше й тому ефективніше. Це стародавні комуністи накликали революцію, а нинішні — ностальгують за застоєм.

Імена матимуть загалом більший за назви успіх. Це віяння часу. Ми знудилися мешкати у безособовому світі. Нам знову потрібні герої та визначні негідники.

Бінладен виріс у відповідь на глибоку американську потребу в Бінладені. Зла не досить! Має бути диявол.

Замість диявола з’явився Вовчик. У руках він тримав газету. Я менше здивувався б, якби там був закривавлений ніж. Вовчик — дитя природи: ніколи нічого не читає. Буття сприймає феноменологічно. Газету він простягнув мені. Видання обласної ради. На другому аркуші внизу я побачив заголовок: «Вкрадений з обласного музею шедевр, повернеться додому!»

Далі йшлося за те, що натюрморт XVII століття, написаний Кларою Петерс, був виставлений на лондонському аукціоні «Сотбіс», проте кмітливі експерти, досліджуючи його історію, виявили, що нещодавно він, у результаті збройного пограбування, був вкрадений з одного з українських музеїв…

— Я прямо зараз замочу цього поляка, — сказав Вовчик.

Дядько ще довго не міг сказати нічого. А я зламав стіл.

* * *

Я приїхав до Києва вночі, а вранці мене розбудив дзвінок Юрка. Він сказав, що повертається до Америки. Я зголосився відвезти його до Бориспільського аеропорту. Коли він вмостився до автівки, я спитав де його литвино-грузинка. «Ми розійшлися, — зітхнув він, — вона не витримала мене. Знаєш, я народився й дитинство і юність провів у Луганську. Там у п’ятнадцять років я втратив цноту у британському танку. Два танки Першої Світової досі стоять біля краєзнавчого музею. З продавщицею з кіоску ми залізли в один з них, і вона мене спокусила. Вона здавалася мені неймовірною красунею. Мабуть, від того, що все робила мовчки. Очі завжди обдурюють нас. Узагалі, те, що ми бачимо, сильно залежить від того, що ми чуємо. Блискавка прекрасна. А страшною вона стає коли гримить грім. Утім, нас обдурюють і вуха. Томас Кун, я колись зо два рази спілкувався з ним, любив повторювати, що ви не побачите об’єкта, доки правильно обрана метафора не дозволить сприймати його. А я кажу тобі: метафора — це брехня. Ми вирізняємо об’єкт, коли брешемо за нього. Кажемо: в неї обличчя, мов сонечко, хоча температура на поверхні сонця, навіть вранці, на шість тисяч градусів вища за температуру обличчя.

Усі відкриття здійснені на підставі теорій, які згодом виявилися помилковими. Аби осягнути істину, доводиться користатися вдало підібраною облудою.

Щоб з’ясувати істину за нашу війну в Афганістані, треба скористатися найбільшою брехнею — статистикою.

Операція щойно почалася, а на неї вже витрачено понад шістнадцять мільярдів доларів. У результаті загинуло менше двох тисяч афганців. Переважно жінок і дітей. Втім, ні стать, ані вік не перешкоджають бути терористом. Таким чином, на вбивство кожного терориста витратили понад вісім мільйонів доларів».

— Якщо це так, то це найбільш марнотратні вбивства в історії, — сказав я (ми саме в’їхали на Південний міст). — За будь-яку половину цієї суми кожен з тих афганців згодився б застрелитися сам.

— Афганістан майже не помітив наших бомбардувань. Все, що там можна було розбомбити, було зруйновано ще до початку вторгнення. А від гепатиту за останній місяць там загинуло більше люду, ніж від бомб.