— Здається, я знаю, про кого ти, — мовив я.
Марія з Беріту кивнула:
— Авжеж, але праведники, книжники та безгрішні розіпнули його на хресті. Потім він воскрес із мертвих і являється своїм послідовникам. Я знаю це з надійного джерела, хоч це й неймовірно, і мені розповіли, що ти теж це знаєш, хоч ти приходько і зневажений. Тому я прийшла до тебе.
Раптом вона зайшлася плачем, кинулася переді мною на підлогу, обійняла мені коліна руками і заблагала:
— Молю — візьми мене з собою й підімо разом до Галілеї шукати його. За сьогоднішній день усі, хто тільки може, повиходили з міста, щоб податися до Галілеї. Серед них і жінки. Він сам явився пізно ввечері своїм посланцям і обіцяв піти перед ними до Галілеї. Там вони з ним зустрінуться. Мабуть, і я зможу зустрітися з ним, якщо ти згодишся взяти мене з собою.
Я емоційно потрусив її за плечі, підняв і посадив її і з натхненням мовив:
— Не плач і не кричи так плутано — краще розкажи, що ти знаєш, і порадьмося тоді, що нам робити.
Зауваживши, що я з такою охотою ладен вислухати її, Марія витерла з очей сльози, заспокоїлася й розповіла:
— Я сама бачилася з тією заможною жінкою, голубівницею, яка пішла за ним. Вона розуміє тебе і знає, що ти щиро шукаєш нову дорогу. Але їй уже суворо заборонили бачитися з тобою, бо ти не належиш до Ізраїлевих синів. Вона порадила мені вдатися до тебе, бо сама вона не могла взяти мене з собою, а ти, римлянин, — такий самий зневажений, як і я у моєму становищі. Вона сказала, що вчитель сам найкраще знає, хто має право чути його голос. Увечері ті одинадцятеро зібралися в горішній залі, й Ісус сам з’явився поміж ними крізь замкнені двері точнісінько так само, як першого вечора, коли встав із могили. Ну, це ти вже знаєш. Він запевнив, що він кість і тіло, і дозволив Хомі торкнутися його ран, тож усі вони повірили, що він воскрес. А жінкам вони не розповідали всього, що він сказав, але відразу почали готуватися в дорогу. Ще раніше він казав, що піде перед ними до Галілеї. Вони виходили з міста по двоє і троє, і вартові їх не чіпали. Вирушили й жінки, а також деякі уздоровлені ним; пішов і Симон Киринейський. Усі вони вірили, що зустрінуться з ним у Галілеї.
Я міркував над її розповіддю, і вона здалася мені правдоподібною, адже чого б цій Марії вигадувати таке? Мені також вірилося, що Марія Магдалина й досі бажає мені добра, хоча через учнів уже не зважується бачитися зі мною.
— Але чому саме до Галілеї, — запитав я, — і що саме там має статися?
Марія з Беріту похитала головою й мовила:
— Не знаю, та й нащо знати? Хіба не досить, що він сам закликав до цього тих одинадцятьох? Вони так поривалися йти, що перші вирушили ще рано-вранці, коли відчинилися брами.
Несміливо вона доторкнулася рукою до мого коліна й попросила:
— Готуйся й ти вирушати з Єрусалиму і дозволь мені бути твоєю служницею і йти за тобою, бо ніхто інший не хоче мене брати з собою, а я не можу йти до Галілеї сама. Я не маю грошей, щоб найняти супровідника, а без супровідника я потраплю до рук легіонерів чи розбійників.
Я з дорогою душею повірив би їй, і вона, певно, не намагалася навмисно мене обдурити. Найкращим свідченням цього було її власне піднесення. Але розповіла вона мені лише почуте від інших, а чутки, які цими бентежними днями ходили з вуст у вуста, могли зазнавати метаморфоз і вводити в оману. Тому я вважав, що мушу ще звідкись добути потвердження цієї чутки. До того ж Маріїне прохання поставило мене в непросту ситуацію, бо я не мав жодного бажання брати собі на клопіт незнайому жінку в важку дорогу, підсумок якої абсолютно непевний.
Вона помітила моє вагання й засмутилася, відвертаючи голову.
— Розумію, — сказала вона, — і ти можеш не виправдовуватися. Справді — щó подумають твої римські знайомі, якщо ти, приятель намісника, возитимеш з собою дівчину-юдейку низького походження? Мабуть, я зле зробила, просячи таке в тебе, але ти — єдиний чоловік, який будь-коли давав мені щось, не просячи в мене нічого. Тому я вдалася до тебе.
Від її слів мені стало соромно за себе і свою любов до комфорту, адже я вільний і багатий і не мушу нікому звітувати про свої дії. Якщо ця Марія створюватиме мені забагато проблем, я завжди можу дати їй грошей і спровадити кудись. Але з другого боку, якщо прийти до мене їй і справді порадила Марія Магдалина, можливо, я матиму з неї користь у Галілеї, щоби знайти воскреслого Ісуса Назарянина — якщо тільки він і справді вирушив до Галілеї.