Та все ж, читаючи вряди-годи якісь повчальні статті про те, як легко, було би тільки бажання, можна у будь-який момент радикально змінити своє життя на краще, думаю про те, як мені страшенно пощастило. Як доля дала мені шалений фарт — що я врешті-решт, після усього незробленого, попросту маю доступ до таких порад і можу зрозуміти, що вони не вигадані, що дійсно все можливе, що дійсно все може бути, якби цього захотіти, але пощо, коли і так уже все є.
І думаю про тих, яких насправді майже більшість. Про усіх тих, яким місце народження, територія, з якої не вибратися, обставини, яких не подолати, просто льос ніколи і ніяк не дадуть змоги не те що щось змінити, а й дізнатися, що таке можливе. Така несправедливість чи закономірність: на потребуючих по-справжньому порадники не орієнтуються. Тому, як і в часи Франка, панує темінь.
Інформація видавця
УДК 82-3
П 78
Прохасько, Тарас
П78 Так, але… [Текст] / Тарас Прохасько. — Чернівці : Меридіан Черновіц, 2019. — 152 с.
ISBN 978-617-7807-00-0
Жодну частину з цього видання не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без письмового дозволу видавництва.
© Меридіан Черновіц, 2019
© Тарас Прохасько, 2019, текст
© Олена Придувалова, 2019, картини
© Анна Стьопіна, 2019, обкладинка
ISBN 978-617-7807-00-0
Усі права застережено
Зміст
Майбутнє буде давно • 5
Pro forma • 8
Все мокре висихає • 11
Бабінтон • 14
Зельбсферштендліх, само собою зрозуміло • 19
Гарніші від руїн тільки прекрасні руїни • 26
Ми йдем вперід • 33
Щілина любові • 36
Тіло землі • 40