— Алло?
На протилежному кінці дроту панувало мовчання. Кононов натиснув на важіль. Йому згадалися учорашні фокуси, і він вирішив дещо підняти собі настрій і викрити жартівників. Зробити це було нескладно.
Телефон задзвонив удруге, Кононов був певен, що зараз почує голос учорашнього віщуна про «повсталих мерців».
— Слухаю?
— «І повстануть мертві, і ходитимуть вони серед живих», — продекларував той самий заупокійний голос, що і вчора.
Будь-кого такі дзвінки могли б нажахати. Але Кононов був не з лякливих. Він знав, що страховисько завжди намагається натягти маску невинності. Так само як і немічний любить удавати з себе героя.
Кононов дав висловитися невідомому, а коли той замовк, акуратно повісив трубку і набрав номер чергової телефонної мережі міста, в обов’язки якої входило повідомляти телефонний номер, адресу і прізвище абонента, що зробив дзвінок, яким зацікавились органи.
— Третя, — відповів стомлений жіночий голос.
— Капітан Кононов. Мені хвилину тому дзвонили. Мене цікавить, з якого номера було зроблено дзвінок.
— Зателефонуйте через п’ять хвилин.
Усі зазначені п’ять хвилин Кононов по-хлоп’ячому тішився перемогою. Звичайно, невідомий міг дзвонити з телефону-автомата, у такому разі чергова повідомила б обліковий номер і адресу, де він розташований. Щоб зловити жартівника, довелося б трохи помучитись. Нарешті довгі п’ять хвилин минули.
— Це знову капітан Кононов.
— На жаль, визначити номер не вдалося.
— Це ж чому? — здивувався Кононов, що вперше зіштовхнувся з подібною проблемою.
— Розумієте, — перепрошувала чергова, — є такі імпортні телефони, що в момент з’єднання абонента з АТС можуть викликати перешкоди, через те не можна навіть приблизно встановити номер.
— Дивовижно, — Кононов чув про таке вперше в житті. — Вибачте, а скільки коштує такий телефон і якої він марки?
— Ну, марки бувають різні, наприклад, «Пансіонат люкс 132». А щодо ціни… — дівчина зам’ялася, — десь біля трьохсот доларів.
— Дякую, — Кононов поклав трубку і відчув розчарування.
Він розумів, що розіграш з «повсталими мерцями» якось стосується справи Рубіної.
«Хоча, — міркував Кононов, — це може бути чиста випадковість. Багато дітей, почуваючи безкарність, розважаються як можуть. Але ж двічі снаряд в одну вибоїну не потрапляє, отже, це де випадковість. Чому ж тоді дзвонять саме мені?»
Розділ 5
9 травня, 22.18
Кононов був готовий заприсягтися на чому завгодно і кому завгодно, що не підійде більше до телефону ні за які гроші, навіть якби йому пообіцяли шестисотий «Мерседес» за п’ятихвилинну розмову з Мерлін Монро, він однаково відмовився б.
Але, на його щастя, цього вечора спокій у кімнаті більше ніхто не порушував, хіба телевізор.
Кононов заварив чай, зробив три товстелезних бутерброди, з’їв їх з апетитом і почав вкладатися спати.
Він ліг у ліжко і вже зібрався виключити світильник, як раптом запримітив бурякового кольору зошит, про існування якого встиг уже забути. Щоденник Рубіної.
Звичайно ж, зошит був важливим документом, що мав велику цінність.
Кононов простягнув руку і взяв зошит зі стільця. На першій сторінці він побачив намальований олівцем чоловічий профіль. Технічно малюнок був виконаний бездоганно, принаймні, так здалося Кононову. Спершу він навіть засумнівався, чи це робота Рубіної. Але потім згадав, що за фахом вона модельєр і дизайнер, отже, повинна мати хист і до малювання. Уважно придивившись до портрета, Кононов упізнав Осетинського. Це його приголомшило.
Ретельно вивчивши профіль, Кононов зрозумів, чому не відразу розпізнав Осетинського: на малюнку той виглядав устократ одухотворенішим, спокійнішим і милішим, ніж у СІЗО. Що не дивно.
«Чоловік, якого жінка зображає на форзаці свого щоденника, напевне займає багато місця у її думках і душі», — відзначив про себе Кононов.
Потайні записи починалися описом подій дворічної давнини. Саме тоді Марина Рубіна зібрала колектив молодих симпатичних дівчат і юнаків і готувалася до показу весняної колекції, який, на її думку, мав «приголомшити і розумників, і дурнів, а заздрісників змусити битися в істериці». І справді видовище планувалося грандіозне — подекуди на полях містилися калькуляції собівартості основних витрат, зроблені для простоти обрахування в національній валюті США. Суми вражали. Кононов навіть не уявляв, скільки грошей можна витратити на захоплююче, але все-таки пусте, як на його погляд, дійство.