— Поле для гольфа?
— На базу. Ми так її називали.
— Виходить, і ви там були?
Санпхет кивнув.
— От чому ви так добре знаєте цю історію?
— Я був санітаром-добровольцем і приймав їх.
— І що ж із ними було далі?
— Льокен був живий, а другий так і не отямився.
— Передоз морфію?
— Навряд чи він помер від кулі в животі.
Харрі похитав головою.
— І тепер ви з Льокеном працюєте в одному місці.
— Так вийшло.
— Наскільки випадково?
— Світ тісний, — зазначив Санпхет.
— Виходить, LМ. — Харрі допив воду й, промурмотівши, що ніяк не нап’ється, пішов шукати Ао.
— Тобі його не вистачає, пана посла? — запитав він, знайшовши її нарешті на кухні. Вона обгортала серветки навколо келихів і прикріплювала їх гумками.
Дівчина кинула на нього здивований погляд і мовчки кивнула.
Харрі вертів у руці порожній келих.
— Як давно ви з ним стали коханцями?
Вона відкрила свій маленький чарівний ротик, але, так і не знайшовши що сказати у відповідь, закрила його, потім знову відкрила, немов золота рибка. Очі її гнівно блиснули, і Харрі вже приготувався, що вона вдарить його, але сердитий вираз зник. Замість цього з очей бризнули сльози.
— Шкода, — вимовив Харрі, втім, без будь-якого жалю в голосі.
— Ви…
— Шкода. Але ми змушені таке питати.
— Але я…
їй стало важко дихати, вона підняла й опустила плечі, немов скидаючи із себе злість.
— Посол був одружений. А я…
— Теж заміжня?
— Ні, але…
Харрі легенько підхопив її під руку й одвів якомога далі від кухонних дверей. Вона повернулася до нього, в очах знову спалахнув гнів.
— Послухай, Ао, посол був знайдений у мотелі. Тобі відомо, що це значить. А значить це, що ти не єдина, кого він порав. — І він подивився на неї, спостерігаючи, яке враження справляють його слова. — Ми тут для того, щоб розслідувати вбивство. До того ж у тебе немає підстав дотримувати стосовно нього які-небудь зобов’язання.
Вона схлипнула, і він помітив, що трясе її за руку. Він розтиснув пальці. Вона підняла на нього очі. Зіниці її були великими й чорними.
— Ти чогось боїшся?
Груди її здіймалися.
— А якщо я пообіцяю нічого нікому не розповідати, звичайно, якщо тільки це не має відношення до вбивства?
— Ми не були коханцями!
Харрі знову глянув на неї, але побачив усе ті ж чорні зіниці. І пошкодував, що з ним немає зараз Нхо.
— Гаразд. Що тоді робить молода дівчина, така як ти, у машині одруженого посла? Крім того, що приймає там ліки від астми?
Харрі поставив порожній келих на тацю й вийшов. Там же він навмисно залишив пластикову ампулу. Ідіотський жест, але Харрі був готовий робити ідіотські жести, щоб прискорити події. Які завгодно.
Розділ 17
Елізабет Доротея Крамлі була в поганому настрої.
— Що за чортівня! У нас іноземець із ножем у спині, знайдений у мотелі, і ніяких відбитків пальців, ніяких підозрюваних, ніяких доказів. Тільки мафія, секретарки, Тоня Гардінг, власник мотелю. Я когось забула?
— Кредитори, — вставив Рангсан із-за газети «Бангкок пост».
— Це мафія, — поправила його інспектор.
— Але не той кредитор, до якого звертався посол Мольнес, — знову сказав Рангсан.
— Що ти маєш на увазі?
Рангсан відклав газету.
— Харрі, ти згадував, що водій розповідав, ніби посол заборгував комусь гроші. Що робить кредитор, коли боржник мертвий? Він намагається одержати борг із родичів, чи не так?
Ліз скептично подивилася на нього:
— Це ж чому? Подібні борги на перегонах — справа особиста, родина тут ні до чого.
— Є ще такі, кому небайдужі такі поняття, як родинна честь, а кредитори — ділові люди, вони, звичайно ж, намагаються одержати свої гроші будь-яким способом.
— Безпідставно, — скривилася Ліз.
Рангсан знову розгорнув газету.
— До того ж у списку вхідних дзвінків Мольнесам за останні три дні номер «Тай Індо Тревеллерз» мені траплявся тричі.
Ліз тихо присвиснула, і всі за столом закивали.
— Що? — стрепенувся Харрі, зрозумівши, що тут у нього пробіл.
— «Тай Індо Тревеллерз» — це на вигляд звичайне туристичне агентство, — пояснила Ліз. — Але основна їхня діяльність відбувається на другому поверсі офісу. Там видають кредити тим, хто не зміг одержати їх в інших місцях. У них величезні відсотки й дуже ефективна й тверда система стягнення боргів. Якийсь час ми спостерігали за ними.