Він слабко усміхнувся й підняв слухавку, перевіряючи, чи є гудок.
— У разі, якщо вона…
— Розумію, — сказав Харрі.
Вони сіли на терасі, прислухаючись до міського шуму. Крізь транспортний гул пробивалося ревіння компресорів.
— Новий суперавтобан, — кивнув Єнс. — Працюють день і ніч. Траса проляже он через той квартал. — І він показав рукою.
— Я чув, що в проекті бере участь один норвежець. Уве Кліпра… ти знаєш його? — І Харрі звів очі на Єнса.
— Уве Кліпра, так, авжеж. Він найбільший клієнт у нашій брокерській конторі. Я провів із ним безліч валютних операцій.
— Та ну? Ти знаєш, чим він зараз займається?
— Чим займається, тим займається. Принаймні, він скуповує багато компаній.
— Що за компанії?
— Здебільшого дрібні підрядчики. Він прокладає собі дорогу, щоб дібратися до BERTS, скуповуючи фірми субпостачальників.
— Це розумний хід?
Єнс оживився, з радістю перемінивши тему розмови.
— Авжеж, доки його покупки фінансуються. І доки фірми не збанкрутували, виконуючи своїзобов’язання.
— А ти знаєш компанію з назвою «Пхуріделл»?
— Ну звичайно, — розсміявся Єнс. — За дорученням Кліпри ми підготували аналітичний звіт і рекомендували йому купити її. Але звідки ти, цікаво, дізнався про цю компанію?
— Рекомендація виявилася не дуже вдалою, так?
— Так… — розгублено вимовив Єнс.
— Я тут учора доручив декому перевірити «Пхуріделл», і з’ясувалося, що вона практично банкрут, — сказав Харрі.
— Це правда, але як це тебе обходить?
— Власне кажучи, мене більше цікавить Кліпра. Ти трохи в курсі того, чим він займається. Наскільки він постраждає від цього банкрутства?
Єнс знизав плечима.
— Звичайно збиток у такому випадку незначний, але під BERTS Кліпра набрав стільки кредитів, що все перетворилося в картковий будиночок. Найменший вітерець — і вся конструкція звалиться, якщо ти розумієш, що я маю на увазі. Тоді Кліпрі кінець.
— Отже, він купує «Пхуріделл» за вашою, а вірніше, твоєю рекомендацією. Проходить лише два тижні, і фірма стає банкрутом. Під удар потрапляє статок Кліпри, і все через пораду одного-єдиного брокера. Я не фінансовий аналітик, але мені здається, що кілька тижнів — занадто малий строк. Він мав відчути, що ти продаєш йому старий автомобіль без мотора. І що бандити типу тебе мають сидіти за ґратами.
Схоже, до Єнса нарешті дійшли слова Харрі.
— Виходить, Уве Кліпра міг… Це якась дурниця!
— Це всього лише версія.
— Яка версія?
— Уве Кліпра вбив у мотелі посла й зробив так, щоб підозри вказували на тебе.
Єнс підвівся.
— Ну це вже занадто, Харрі.
— Сядь і послухай мене, Єнсе.
Єнс зітхаючи опустився на стілець. Харрі нахилився до стола.
— А Уве Кліпра агресивний, так? Тобто, я маю на увазі, він людина дії?
— Так, — не одразу відповів Єнс.
— Можливо, Атле Мольнес мав щось на Кліпру і з’явився до нього з вимогою грошей, тоді як сам Кліпра ледь тримався на плаву.
— Яка ще вимога грошей?
— Скажемо тільки, що Мольнес мав потребу в грошах і на руках у нього були матеріали, украй неприємні для нашого мільйонера. Звичайно Кліпра вмів виходити з подібних ситуацій, але тепер шантаж був занадто серйозний, і він відчув себе пацюком у глухому куті. Згодний?
Єнс кивнув.
— Вони залишили будинок Кліпри в машині посла, оскільки Кліпра наполягав, щоб обмін компромату на гроші провели в якому-небудь більш затишному місці. Мабуть, посол нічого не мав проти. Я припускаю, що Кліпра ще не встиг подумати про тебе, коли виходив із машини, прямуючи у свій банк, поки посол поїхав далі, у мотель. Але Кліпрі треба потрапити в мотель так, щоб ніхто не помітив. І от він починає міркувати. І вирішує, що можна вбити відразу двох зайців. Йому відомо, що посол зустрічався із тобою раніше, того ж дня, виходить, ти так чи інакше опинишся під наглядом поліції. І він тішить себе думкою, що в цього приятеля, Брекке, не буде алібі на вечір.
— Але як він міг передбачити таке заздалегідь? — здивувався Єнс.
— Та тому, що він сам напередодні й замовив у тебе фінансовий звіт. Він уже давно користується твоїми послугами, так що йому було відомо, як і коли саме ти працюєш. Може, він подзвонив тобі в той вечір в офіс і переконався в тому, що ти відключив телефон: отже, ніхто не зможе підтвердити твоє алібі. А потім він дібрав смаку й придумав, як змусити поліцію повірити в те, що ти брешеш.
— Відеозапис?
— Оскільки ти постійний радник Кліпри з валютних операцій, він напевно часто бував у тебе й бачив відеокамери на паркінгу. Імовірно, Мольнес згадав, що ти спускався разом із ним у паркінг, і Кліпра спланував, що ти скажеш це поліції. І що найбільш кмітливий із поліцейських захоче перевірити цей факт на відео.