Строкач пригадав зустріч з Ковпаком. Він нагадав йому селянина. Грубий, різкий, малограмотний, самовпевнений. Уже тоді Тимофій Амросієвич засумнівався, як очолюване Ковпаком з’єднання провертає такі операції. Тепер прояснялося. Всім в загоні керує кадровий військовий…
Черговий доповів, що з’явився капітан Я. Ф. Коротков.
Капітан Коротков зайшов у кабінет, віддав честь.
— Доповідай, що у вас там сталося.
Капітан виструнчився, заходився чітко доповідати.
Строкач перебив його:
— Сідай і викладай все ґрунтовно.
Коротков розповів, що всупереч наказу УШПР в з’єднанні його не захотіли приймати, поставилися до нього відкрито вороже. Такий конфуз вийшов тому, що в з’єднанні не погодили наказ про призначення людини на розвідку зі штабом. Треба вимагати від командирів, щоб вони про нові призначення ставили до відома штаб.
— Як ставиться керівництво до штабу? — Запитав Тимофій Амросієвич.
— Негативно. Особливо незадоволений Ковпак. Мені довелося спостерігати, як він коментував прийомку вантажів з літака. Обзивав штаб і вас особисто самими паскудними словами. І це в присутності рядових бійців.
— Чим вони незадоволені?
— Що мало надсилаєте вибухівки та боєприпасів.
— Яку позицію займає Сиромолотний?
— Можна відверто?
— Зрозуміло.
— В особі Сиромолотний я бачив там, в тилу противника, як хвалька, так і несерйозну і лукаву людину. Він замість того, щоб разом з командуванням усувати всі непорядки в з’єднанні, зжився з ним. Заохочував неподобства, протиставлення керівництва партизан УШПР і, гірше того, сам проявляв неподобства, свідком яких я особисто був.
— Як ви ставитеся до командира і комісара?
— Руднєв фактично виконує роль командира з’єднання. Це освічений, інтелігентний військовий. Всі бійці більше говорять про Руднєва як про стратега, що тільки завдяки його голові — як вони висловлюються — загони благополучно виходили з безвихідних ситуацій. Ковпака вони характеризують як відважного, але не як стратега.
— Ваші пропозиції щодо поліпшення стану справ у з’єднанні.
— Основне по Ковпаку і Сиромолотному. Слід відкликати їх до Москви. З Ковпаком провести виховну роботу або звільнити.
— Руднєв зможе його замінити? — Запитав напряму Строкач.
— Руднєв вже зараз фактично виконує обов’язки командира з’єднання.
Бесіда капітана держбезпеки Короткова з начальником УШПР Строкачем затягнулася. Однак після капітана Тимофій Амросієвич ще довго сидів над матеріалами Сумського з’єднання. Прочитав деякі радіограми.
«Коваля [тобто Ковпака] всі бояться як вогню — бо як вип’є, так може кого завгодно відшмагати канчуком. Кармен». Та ж «Кармен» передавала: «Повідомляю, що все командування часто займається випивкою». «Пиятики і картярська гра не припиняються. Марія». «Незадоволені, що не присилали боєприпасів. Сиромолотний лає Вас і штаб. Занадто багато думає про себе. Щодня грають в карти, п’ють, занадто багато хвастощів. Марія».
Дисципліну треба тримати. Тому і щука в річці, щоб карась не дрімав. Строкач наклав на останній радіограмі рукописну резолюцію: «Блискавка. Ковпаку-Руднєву. Знову мене викликали в ЦК ВКП (б), попередили [про] наявність у ваших загонах мародерства і пияцтва. Прошу вжити рішучих заходів боротьби [з] цими ганебними явищами. Для доповіді повідомте [про] вжиті заходи. Строкач».
Тимофій Амросієвич ламав голову, як покращити ситуацію в Сумському з’єднанні. Він цілком поділяв думку капітана Я. Ф. Короткова. І. К. Сиромолотного треба негайно відкликати. В цьому у нього не було ніяких сумнівів. Їх представник став на шлях систематичного протиставлення командування з’єднання Українському штабу, плів інтриги, конфліктував.
Ковпак допускав невиправдані випади проти Українського штабу партизанського руху, грубість, нетерпимість до особового складу. Його треба виховувати або звільняти.
Всі ці питання належало обговорити з першим секретарем ЦК КП (б) У Микитою Сергійовичем Хрущовим. Микита Сергійович нечасто з’являвся в Москві. Він перебував на різних фронтах. Виконував накази Верховного.
Хрущов народився в 1894 році в селі Калинівка Курської губернії, рано почав трудове життя. З 12 років вже працював на заводах і шахтах Донбасу. У 1918 році його приймають у партію більшовиків. Він бере участь в Громадянській війні, а після її закінчення знаходиться на господарській і партійній роботі.
У 1929 році вступив на навчання в Промислову академію в Москві, де був обраний секретарем парткому. З січня 1931 року — секретар Бауманського, а потім Краснопресненського райкомів партії, в 1932–1934 роках працював спочатку другим, потім першим секретарем МГК і другим секретарем МК ВКП (б). На XVII з'їзді ВКП (б), в 1934 році, Хрущова обирають членом ЦК, а з 1935 року він очолює Московські міську й обласну партійні організації. У 1938 році стає першим секретарем ЦК КП (б) України і кандидатом у члени Політбюро, а ще через рік — членом Політбюро ЦК ВКП (б).