Міцні чоловічі рукостискання і поцілунки. Дем’ян Сергійович, не соромлячись, витирав хустинкою сльози на щоках.
Тимофій Амросієвич сказав:
— Бережіть людей!
У відповідь Руднєв передав привіт Батьківщині, партії. Він сів на гнідого коня. Пришпорив його, щоб швидше віддалитися від Коротченко і Строкача, приховати сльозу, яка набігла на очі.
Від’їхавши на відстань, Семен Васильович обернувся. Коротченко і Строкач продовжували стояти на березі річки. Вони махали кашкетами.
Як дивно влаштований цей світ. Йому махає кашкетом генерал держбезпеки. І хоча вони обидва генерали, але у Строкача великі повноваження вершити людські долі. Якби вони зустрілися у внутрішній в’язниці управління Хабаровського НКВС, він би, напевно, повів себе зовсім не так. Просто, тут інша обстановка: вони захищають країну від ворога, відправляються в черговий рейд, не знаючи, що їх чекає попереду. Деякі з них ніколи не повернуться назад.
Для прийому літаків з вантажами на аеродромі в розташуванні з’єднання Сабурова сумчани залишили шосту роту. Знаючи, що цим літаком повинен прилетіти Вершигора, Руднєв подбав про засоби пересування для Петра Петровича, щоб його забезпечили харчуванням, поки рота не наздожене своїх.
Він з нетерпінням чекав помічника командира з’єднання з розвідки. Він написав листа дружині, в якому намагався її заспокоїти. І чекав вісточки від маленької Ньоми. Як вона там облаштувалася в Москві? Як Юрик?
Хвилювало, що він так і не зміг відверто поговорити зі Строкачем по найважливішому для нього питанню.
Вночі прийшли в район хутора Конотоп. Багато бійців згадували місто з однойменною назвою в Сумській області. Вузлову станцію, з якою були пов’язані диверсії на залізниці.
Розташувалися на стоянку. Вирішили дочекатися шостої роти. Обоз розташувався в густому змішаному лісі. Їздові усували неполадки, які виявилися в возах в результаті невеликого переходу. Дід особисто обходив обоз і строго питав з недбайливих.
Незабаром їх наздогнала шоста рота. Бійці кинулися до возів з вантажами з Великої землі. Ковпак відтіснив їх. Разом з Михайлом Івановичем став розбирати пакети. Базима стояв біля них з зошитом і олівцем. Він все записував, щоб потім чесно розподілити і роздати по підрозділах.
Руднєв рідко особисто приймав вантажі. Сьогодні він поставився до них зовсім байдуже. Він шукав серед прибулих кремезну людину з рудою бородою.
Вершигора спішився з коня. Він відразу помітив струнку фігуру комісара. Безтурботний веселий настрій покинув помічника командира з розвідки. Він підійшов до комісара. За статутом доповів про прибуття.
Семен Васильович відразу запитав:
— Ти був у Ньоми?
Вершигора винувато засмикав плечима:
— Не встиг, товаришу комісар.
— Погань!
— Мене насильно посадили в машину. Привезли на аеродром, — намагався виправдовуватися Вершигора.
Семен Васильович подивився на книгу Дениса Давидова в його руці.
— А це ти встиг!
Книга партизана війни 1812 року була тільки у Руднєва. Значить, Петро Петрович її дістав у Москві.
Семен Васильович повернувся і пішов геть від Вершигори, щоб не наговорити йому ще більших грубощів. Останнім часом він став різким і прямим у своїх висловлюваннях. Частково на ньому позначався вплив Ковпака, який в кишеню за словом ніколи не ліз і ні перед ким не прогинався. Частково давала про себе знати постійна напруга, в якій він знаходився.
Семен Васильович присів на траву біля дерева. Зняв кашкет. Подивився на рідкі білі хмари, які легко пливли в зелених отворах верхівок дерев. Коли він тепер зв’яжеться з Ньомою?! Невідомо. Аеродроми залишаються на Поліссі, в партизанському краї. Тепер до кінця рейду зв’язок з Великою землею здійснюватиметься тільки по радіо.
Комісара відірвав від невеселих думок Базима. Начальник штабу, без зброї, в розстебнутій гімнастерці, без ременя сів поруч з Руднєвим. Коли поговорили про те про се, запропонував:
— Борода привіз казенки, оселедців, ковбаси. Йдемо по-чарчині.
— Не хочу! — Відмовився Семен Васильович.
— Тебе командир просить.
Руднєв спокійно вимовив:
— Пити і їсти не хочу. Сказав же тобі!
Базима підвівся з землі, зрозумівши, що розмову закінчено, комісар не змінить свою точку зору. Повернувся в кампанію.