Наступного дня астроном Альберт Рінгер з'явився на мінус десятому поверсі на запит Ло Цзі.
Познайомившись із Рінгером, він виклав суть справи:
— Це ви вперше зафіксували сліди, які підтверджують траєкторію і швидкість польоту трисоляріанського флоту?
Рінгер скривився, як від болю:
— Я вже безліч разів казав репортерам, що слава першовідкривача належить генералові Фіцрою, а не мені. Саме він наполіг на тому, щоб у період калібрування й тестування обладнання «Габбла ІІ» я спостерігав за Трисолярисом. Якби він цього не зробив, ми цілком могли б проґавити момент, зручний для спостережень, і завихрення міжзоряного пилу встигли б влягтися.
— Я хотів обговорити з вами дещо зовсім інше, — поквапливо перебив його Ло Цзі. — Я колись спеціалізувався на астрономії, але не можу сказати, що мав глибокі знання. А тепер і поготів не стверджуватиму цього, бо останні відкриття й тенденції для мене — темний ліс. Ось про що я хотів у вас запитати: якщо у Всесвіті існують інші спостерігачі, крім Трисоляриса, то чи до снаги їм встановити місцезнаходження Землі за тією давньою передачею?
— Ні.
— Ви впевнені?
— Цілком.
— Але Земля з Трисолярисом певний час підтримували контакт, обмінюючись радіохвилями!
— За сеансами зв'язку на низьких частотах можна визначити лише приблизне розташування Землі й Три-соляриса в поясі Чумацького Шляху та відстань між ними. Тобто якщо десь існують інші спостерігачі, вони дізнаються лише про те, що десь у Рукаві Оріона нашої галактики — в Чумацького Шляху — існують два цивілізовані світи, віддалені один від одного на 4,22 світлового року. Але це жодним чином не допоможе встановити точне місцезнаходження. Ба більше, визначити взаємне розташування у Всесвіті навіть за допомогою такого обміну повідомленнями можливо тільки між найближчими світами, такими як Сонячна система й Трисолярис. Третя сторона, навіть якщо ми спілкуватимемося безпосередньо з нею, не зможе визначити місце нашого розташування, як і ми — її.
— Чому?
— Визначення положення зорі в глибинах Всесвіту для стороннього спостерігача — не такий простий процес, як люди собі уявляють. Ось гарна аналогія: ви пролітаєте в літаку над Сахарою, й раптом чуєте, як одна з піщинок волає: «Я тут!». Ви чуєте крик, але хіба, виглянувши в ілюмінатор, зможете з'ясувати, яка саме піщинка вигукнула? У Чумацькому Шляху майже 200 мільярдів зір — ціла зоряна пустеля.
Ло Цзі задоволено кивнув:
— Я розумію. Значить, такі справи…
— Які справи? — запитав Рінгер.
Ло Цзі не відповів, натомість запитав знову:
— А як можна, зважаючи на сьогоднішній рівень технічного розвитку людства, чітко визначити й передати кудись дані про місце розташування певної зорі у Всесвіті?
— За допомогою спрямованого високочастотного електромагнітного випромінювання. Частота хвилі має дорівнювати частоті видимого спектру світла, або перевищувати її та передаватися з потужністю, не меншою за потужність випромінювання зорі. Простіше кажучи, ви примушуєте її миготіти, ніби то маяк у космосі.
— Але цей спосіб передавання інформації значно перевищує наші технічні можливості.
— О, вибачте, я не звернув уваги на ваше застереження. Зважаючи на сучасний рівень розвитку наших технологій, передати координати зорі в глибокий космос — украй непросте завдання. Насправді є лише один спосіб, але технічний рівень, необхідний для інтерпретації переданої інформації, набагато перевищує людський, і, гадаю, навіть трисоляріанський.
— Будь ласка, розкажіть про цей спосіб.
— Взаємне розташування зір — важлива інформація, якщо ми говоримо про певну частину якоїсь галактики. Координат кількох десятків зір, розміщених у певній точці галактики, мені здається, має вистачити. Отже, ми отримуємо тривимірну мапу окремої частини галактики, а треба сказати, що Всесвіт загалом — унікальний, неповторюваний об'єкт на кшталт відбитка пальця.
— Здається, я починаю трохи розуміти: ми посилаємо інформацію про місце розташування певної зорі, не відділяючи її від інших зір, і отримувач порівнює повідомлення із зоряним атласом, щоб встановити конкретну точку в просторі-часі.
— Ваша правда, але це не так просто, як здається. Отримувач повинен мати повну тривимірну модель усього Чумацького Шляху з точним позначенням усіх наявних сотень мільярдів зір і відстаней між ними. По отриманні повідомлення він мусить опрацювати гігантський масив даних, щоб відшукати вказане нами зоряне скупчення.