Рік 12-й Епохи кризи
Центр управління космічним телескопом «Габбл II»
І ще одна «щітка» з'явилася на тлі зір — трисоляріанський флот на повній швидкості пронизав другу хмару міжзоряного пилу. Позаяк «Габбл II» безперервно спостерігав за траєкторією його польоту, перші знімки радше нагадували не «щітку», а траву для газонів, яка просто на очах проростала у темній безодні космосу. Видовження цієї тисячі «травинок» можна було щодня бачити неозброєним оком, і слід, залишений кораблями, став значно виразнішим, ніж дев'ять років тому. Це уможливило значне підвищення швидкості флоту, тобто потужніший вплив на скупчення міжзоряного пилу.
— Генерале, уважно погляньте ось сюди. Що ви бачите? — запитав Рінгер, показуючи Фіцрою максимально збільшене зображення на екрані.
— Їх, здається, не побільшало — тисяча.
— Ні, придивіться пильніше.
Фіцрой деякий час роздивлявся фотографію, поки нарешті вказав на середину «щітки»:
— Здається, що… 1, 2, 3, 4… 10 щетинок рухаються швидше за інші, бо їхній слід більш видовжений.
— Так, ці 10 слідів складно помітити, їх можна розгледіти лише після спеціальної обробки фотографії.
Фіцрой повернувся до Рінгера й глянув на нього з тим самим виразом, що й десять років тому, коли вперше було отримано підтвердження існування трисоляріанського флоту.
— Докторе, значить, ця десятка бойових кораблів набирає швидкості?
— Вони всі прискорюються, але ця десятка — швидше за інших. Проте це не бойові кораблі — загальна кількість «щетинок» збільшилася саме на десять, і тепер флот налічує одну тисячу десять одиниць. Завдяки проведеному аналізу й моделюванню взаємодії з міжзоряним пилом ми можемо впевнено стверджувати, що ці новенькі — в тисячі разів менші за бойові кораблі, завбільшки приблизно як вантажівка. Але в них надто висока швидкість, тож збурення ними космічного пилу достатньо, щоб ми могли їх побачити.
— Такі крихітні… Десятка зондів?
— Так, десять зондів.
І ще одне відкриття «Габбла ІІ» шокувало вчених: контакт людства з об'єктами зі світу Трисоляриса, тобто з десятьма надісланими з нього невеликим зондами, станеться значно раніше, ніж передбачалося.
— Коли вони досягнуть межі Сонячної системи? — нервово запитав Фіцрой.
— Не можу відповісти точно. Це залежить від їхнього прискорення в майбутньому. Але в будь-якому разі це станеться значно раніше, задовго до того, як основні сили флоту досягнуть Сонячної системи. За найконсервативні-шими оцінками — вони виграють півстоліття. Вочевидь флот рухається з максимально можливим прискоренням, але з певних причин їм конче необхідно досягти Сонячної системи ще раніше. Тому вони скористалися зондами, здатними значно прискорюватися й досягати вищих швидкостей.
— У них є софони. Навіщо додатково запускати ще й зонди? — запитав один з інженерів.
Усі глибоко замислилися, силкуючись відшукати відповідь, але мовчанку порушив Рінгер:
— Не марнуймо часу й зусиль: відповісти на це запитання ми ніколи не зможемо.
— Ні, — Фіцрой підняв руку, привертаючи загальну увагу. — Ми можемо принаймні спробувати частково розгадати їхні мотиви… Ми нині бачимо те, що насправді сталося чотири роки тому. Чи можете ви точніше визначити момент запуску зондів? Дату, наприклад?
— Звичайно. На наше щастя, флот запустив зонди саме під час проходження крізь хмару пилу… Якщо порівняти зіткнення й наступні відбиття хвиль зондів і основного флоту, матимемо… — Рінгер назвав Фіцрою точну дату.
Тому відібрало мову. Він сів, дістав сигарету, прикурив і лише за деякий час озвався:
— Докторе, ви мало знаєтеся на політиці. Я спочатку не зміг вгледіти ці 10 інших щетинок. Так само й ви не усвідомлюєте надзвичайно важливого значення цієї дати.
— А що особливого в цій даті? — спантеличено запитав Рінгер.
— Цього дня чотири роки тому я брав участь у засіданні РОЗ, на якому відбувалися слухання з проекту «Обернені». Саме тоді Ло Цзі запропонував за допомогою Сонця ретранслювати своє заклинання на цілий Всесвіт.
Вчені й інженери перезирнулися.
Фіцрой продовжив: