Чжан Бейхай запустив реактивний двигун свого ранця і прискорюючись полетів у напрямку Бази №1. Цієї миті його серце було таким само холодним і спокійним, як і порожній простір довкола. Він розумів: загибель трьох ключових постатей аерокосмічної галузі жодним чином не гарантує того, що проект космічного корабля з двигуном прямого випромінювання чи інший — без робочого тіла — стане головним напрямом досліджень і розробок. Але він зробив усе, що від нього залежало, й навіть трохи більше. Хоч би що трапилося в майбутньому, він уже може дозволити собі трохи перепочити — навіть під пильним поглядом батька з-за меж Незвіданого.
Майже в той самий час, коли Чжан Бейхай повернувся на Базу №1, у інтернет- мережі група людей поспіхом зібралася в пустельному віртуальному світі Трисоляриса, аби обговорити останні події.
— Цього разу софони передають нам інформацію в усіх деталях, інакше я ніколи не повірив би, що він справді на це зважився, — сказав Цінь Ши Хуан-ді, окреслюючи довгим мечем кола на землі, й це виказувало його хвилювання. — Погляньте на його задум і порівняйте з нашими трьома замахами на Ло Цзі. Мені здається, що ми забагато вагаємося, перш ніж перейти до виконання завдань; нам вочевидь бракує ось такої холоднокровності та вправності.
— То ми просто сидітимемо й спостерігатимемо за тим, що ще втне ця людина? — запитав Ейнштейн.
— Ми не вільні у своїх діях, бо так наказав Господь. Ця людина — затятий упертюх і переконаний тріумфаліст. Господь вважає, що недоцільно витрачати сили на протидію подібним до нього. Уся наша увага має зосередитися на ескапістах, бо занепадництво значно небезпечніше для людства, ніж віра в перемогу, й може його погубити, — відповів Ньютон.
— Якщо ми маємо на меті справжнє служіння Господу, не можна просто сліпо виконувати вказівки, бо його стратегічне мислення — на рівні дитини, — заперечив Мо-цзи.
Цінь Ши Хуан-ді змахнув мечем.
— Але в цьому конкретному питанні правильною тактикою буде саме невтручання в процес. Нехай вони змінять напрям досліджень у аеронавтиці та візьмуться до будівництва космічного корабля з двигунами за принципом прямого випромінення. Все одно внаслідок протидії софонів необхідні фізичні дослідження, тож конструювання подібних двигунів виявиться майже нездоланним технологічним бар'єром. У цю бездонну прірву кануть усі ресурси людства, й на момент вторгнення це не дасть йому жодної користі.
— Ми згодні, але той чоловік надто небезпечний, — відповів фон Нейман.
— Саме так! — підтримав його Аристотель. — Ми вважали його простим солдатом, але хіба він поводиться як солдат, що неухильно дотримується військової дисципліни та встановлених правил?
— Він справді надто небезпечний. Його переконання тверді й непорушні; він далекоглядний і нещадний, належне виконує спокійно, виважено й рішуче; зазвичай строгий і серйозний, але за потреби легко виходить за межі та діє за обставинами, — Конфуцій протяжно зітхнув. — Як слушно зауважив Перший Імператор, нам бракує такої людини.
— Прибрати його з нашого шляху зовсім легко — просто зробімо його вчинок надбанням громадськості, — запропонував Ньютон.
— Усе значно складніше! — Цінь Ши Хуан-ді махнув у його бік довгим рукавом. — І це твоя провина: останні кілька років ми за твоєю пропозицією використовували інформацію, отриману від софонів для розбрату між Космічними силами й ООН. І які результати? Будь-який компромат тепер розглядається не як щось варте осуду, а радше як ознака лояльності людству й чеснот, необхідних для боротьби!
— І нам справді бракує переконливих доказів, — додав Мо-цзи. — Він спланував усе дуже ретельно, адже така куля, потрапляючи в тіло, залишає по собі друзки, які під час розтину чи оперативного втручання ідентифікуватимуться як уламки метеоритів. Усталиться думка, що потерпілі просто потрапили під метеоритний дощ. А правда надто неймовірна!
— На щастя, він планує лягти в гібернацію в складі команди, відрядженої в майбутнє для посилення боротьби зі зневірою. Він тривалий час не становитиме для нас проблеми.
— Отже, вони вже на шляху в майбутнє. Варто й комусь із нас наслідувати їхній приклад, — зітхнув Ейнштейн.
І хоча вони говорили: «До зустрічі!», кожен знав, що прощається назавжди.