— «Природний добір» викликає Азійський флот. «Природний добір» викликає Азійський флот.
— «Природний добір», Азійський флот на зв'язку. Будь ласка, повідомте про ситуацію на борту.
— Я виконувач обов'язків капітана Чжан Бейхай. Розмовлятиму виключно з Командувачем флоту.
— Я вас слухаю.
— Я особисто несу повну відповідальність за самочинне залишення місця дислокації корабля.
— Ще хтось причетний?
— Ні, тільки я. Більше жоден із членів екіпажу «Природного добору» не винен в інциденті. Капітан Дунфан Яньсюй віддавала правильні накази, дізнавшись про мої наміри.
— Я хочу поговорити з нею.
— Не зараз.
— Яка ситуація на борту?
— Усе під контролем: увесь екіпаж, окрім мене, досі в стані глибоководного занурення, енергетична установка й системи життєзабезпечення працюють у штатному режимі.
— Чому ви зрадили?
— Я дезертир, але я не зрадник.
— Назвіть причину.
— У цій війні людство зазнає нищівної поразки, і я просто хочу врятувати принаймні один міжзоряний ко-рабель Землі, зберегти насіння, надію на відродження цивілізації деінде у Всесвіті.
— Отже, ви ескапіст.
— Я просто солдат, який виконує свій обов'язок.
— Ви піддавалися процедурі накладення ментальної печатки?
— Ви ж знаєте, що це неможливо. Технологію винайшли пізніше, ніж я ліг у гібернацію.
— Тоді ваша віра в неминучість поразки людства незрозуміла.
— Мені не потрібна жодна печатка, щоб мати власні переконання. До того ж, моя впевненість ґрунтується навіть не на власних судженнях і думках. Ще на початку трисоля-ріанської кризи ми з батьком почали серйозно відпрацьовувати теоретичні питання найважливіших проблем майбутньої війни. Поступово батько зібрав клуб однодумців із провідних учених, політиків і військових стратегів. Вони називали себе «Школою майбутньої історії».
— Якась таємна організація?
— Зовсім ні. Теми обговорень стосувалися найбазовіших питань і проблем, і дискусії завжди велися в публічній площині. Кілька академічних семінарів «Школи майбутньої історії» проводилися за сприяння військових і урядів країн. Саме базуючись на їхніх дослідженнях я дійшов висновку, що людство приречене.
— Але подібні домисли вже давно розвінчані як псевдонаукові.
— Командувачу, ви, як і більшість, недооцінюєте результати цих досліджень. У них передбачалися не лише Великий занепад, а й друге Відродження та Просвітництво. Ті вчені прогнозували нинішню епоху розквіту могутності, й у своїх прогнозах майже не помилилися. Єдиним не реалізованим поки що пророцтвом є цілковита поразка й вимирання людства після Битви Судного дня.
— Не слід забувати, що корабель, на якому ви перебуваєте, здатний до п'ятнадцяти відсотків швидкості світла.
— Кавалерія Чингісхана атакувала зі швидкістю бронетанкових з'єднань армій ХХ століття. Стаціонарний арбалет часів династії Сун бив на 1500 метрів, і це співстав-не з гвинтівками того ж таки ХХ століття. Але куди там стародавній кавалерії та арбалетам до сучасного війська! Розвиток базових наук є запорукою успіху, й «Школа майбутньої історії» це слушно зазначала. І ви, засліплені досягненнями низькорівневих технологій, лежите в колисці сучасної цивілізації, що вже тліє, та навіть не помічаєте цього. У вас відсутня бодай якась підготовка особового складу до майбутньої битви, що визначить долю людства.
— Ви — плоть від плоті славетної армії, що в кривавих боях великої війни на суходолі здолала значно сильнішого й лютішого ворога лише за допомогою зброї, отриманої як трофеї. Своїми вчинками ви принижуєте пам'ять про діяння вашого народу.
— Шановний Командувачу, я куди більш обізнаний із діяннями тієї армії, бо три покоління моїх предків вірно служили в її лавах. Мій дід намагався ручною гранатою підірвати танк М 26 «Першинг» на полі бою в Кореї. Граната відскочила від броні й розірвалася, майже не завдавши шкоди танкові, а в мого діда влучила черга з танкового кулемета, й обидві його ноги потрапили під гусениці. Він решту життя провів як інвалід, прикутий до ліжка. Але порівняно з двома побратимами, яких перемолов танк, йому ще пощастило… Це та історія армії, яка навчила нас добре усвідомлювати значення технологічного розриву між тобою і ворогом. Та вікопомна слава, яку ви вивчали за підручниками історії, добре нам відома, бо написана ранами, каліцтвами та кров'ю наших дідів і батьків. Ми ліпше за вас знаємо ту війну.