Коли він скінчив розповідь, Да Ши докурив сигару, розчавив недопалок і мовив:
— Ну, для початку більш ніж достатньо. Зараз я спробую вгадати ще дещо, а ти скажеш, чи я правий.
— Ну-бо, спробуймо!
— Вона повинна мати повну вищу освіту, але наукового ступеню ще не отримала.
— Так, так, — закивав Ло Цзі. — Вона добре освічена, але знання не позбавили її жаги до життя, вміння насолоджуватися ним. Навпаки, вона стала чуттєвішою завдяки розумінню світу й сенсу буття.
— Вона — із високоосвіченої родини, але виросла не серед розкошів, хоча рівень достатку в сім'ї був вищим за середній. Її змалечку оточували батьківська любов і турбота, але вона мало спілкувалася з іншими людьми, особливо з пролетаріатом.
— О, так, так! Вона мені ніколи не розповідала про своє минуле, про родину. Якщо пригадати, то вона взагалі ніколи про себе нічого не розказувала, але я впевнений, що так воно і є!
— Далі — складніше, тому ти мене виправляй, якщо котресь моє припущення виявиться хибним. В одязі надає перевагу, як би це правильно сказати, елегантному стилю. Але її вбрання не впадає в око, як у її одноліток. — Ло Цзі раз-у-раз кивав із витріщеними очима. — Проте в її костюмі завжди є бодай одна білосніжна річ, що різко контрастує з іншими: блузка, комір тощо.
— Да Ши, ти… — Ло Цзі ледь стримував емоції, не відриваючи погляду від співрозмовника.
Ши Цян підняв руку, щоб його зупинити:
— Нарешті, останнє: вона невисока на зріст, десь 160 сантиметрів, дуже… як це сказати, струнка й тендітна, здається, порив вітру міг би легко її віднести, проте вона не здається маленькою… Я можу ще багато чого додати, але погодься: поцілив у яблучко?
Ло Цзі ладен був упасти навколішки:
— Да Ши, я готовий заприсягтися, що ти — реінкарнація Шерлока Голмса!
— Ну, тоді я піду малювати портрет на ноутбуці, — Да Ши підвівся.
Тієї ж ночі від приніс ноутбук, щоб показати результат своєї праці Ло Цзі. Коли обличчя дівчини з'явилося на екрані, Ло Цзі закляк не в змозі поворухнутися, мовби його зурочили. Ши Цян, здавалося, чекав на подібну реакцію, тому пішов до коминка, взяв сигару, гільйотинкою зрізав кінчики, розкурив, зробив кілька затяжок і повернувся до Ло Цзі, який за цей час навіть не змінив пози.
— Захочеш поправити — скажи мені, це швидко.
Ло Цзі насилу відірвав погляд від екрана, встав і підійшов до вікна. Роздивляючись залиті місячним сяйвом засніжені піки вдалині, замріяно відповів:
— Не треба.
— Я так і думав, — Да Ши закрив ноутбук.
І далі вдивляючись у далечінь, Ло Цзі описав Ши Цяна тими самими словами, що й багато людей до цього:
— Да Ши, ти — сам диявол.
Той безсило опустився на диван:
— Жодної містики. Ми обидва — чоловіки, ось і все.
— Але уявлення про ідеальну жінку в кожного своє, — відповів Ло Цзі й повернувся обличчям до нього.
— У кожного типу чоловіків образ ідеальної коханки практично однаковий плюс-мінус кілька суто особистих уподобань.
— Однак випадковий збіг не може виявитися аж таким точним!
— Ти ж мені багато розповів.
Ло Цзі повернувся до ноутбука, відкрив його, ще раз глянув на зображення й попросив:
— Надішли мені малюнок. — А потім стурбовано додав: — Зможеш її відшукати?
— Усе, що поки можу сказати: це цілком імовірно. Але так само ймовірно, що пошуки можуть нічим не скінчитися.
— Що?! — Ло Цзі спантеличено застиг.
— А хто може дати стовідсоткову гарантію успіху в такій справі?
— Та ні, я мав на увазі зовсім інше. Навпаки, очікував, що ти скажеш: це все — цілковита маячня, неможливо таке зробити, проте не виключений і певний статистичний шанс на успіх, приблизно на одну десятитисячну. Навіть така примарна надія на успіх мене абсолютно задовольнила б! — Він знову заходився розглядати портрет на екрані, бурмочучи: — Але хіба така людина може існувати не в уяві, а насправді, десь у світі?
Ши Цян щиро посміхнувся:
— Докторе Ло, скількох людей ви бачили у своєму житті?
— Мені, звісно, не зрівнятися з тобою, але я бачив достатньо, щоб зрозуміти: у світі не існує ні ідеальних чоловіків, ні ідеальних жінок.