Тейлор досі не міг дібрати потрібних слів.
— А щодо Селдона, то його план навряд мав успіх.
Тейлор зітхнув і знову опустився на ліжко:
— То ви таки прочитали закінчення циклу?
Брови старого здивовано піднялися:
— Ні, не читав, це просто моє припущення. То що, в книзі план Селдона справді виявився невдалим? Якщо так, автор справді великий письменник. Я гадав, що автор, швидше за все, обере щасливий кінець, хай допоможе йому Аллах.
— Азімов помер багато років тому.
— Нехай він знайде свій рай, яким його собі уявляв… На жаль, мудрі люди помирають молодими…
Більшу частину зворотного шляху Тейлору не зав'язували очей, і він мав змогу роздивитися круті й безплідні гори Афганістану. Хлопчина-супровідник, який вів за вуздечку мула, нітрохи його не остерігався, навіть повісив свій автомат біля сідла Тейлора.
— Ти вбив кого-небудь цим автоматом? — запитав Тейлор.
Юнак не зрозумів запитання, але неозброєний дорослий подорожній, який їхав поряд верхи, відповів:
— Ні. Вже досить довго не було ніяких бойових дій.
Хлопчина й далі запитально витріщався на Тейлора. Борода на його напівдитячому обличчі ще не росла, а ясні очі були такі самі блакитні, як і небо Західної Азії.
Мамо, я стану світлячком!
Під час четвертих слухань РОЗ щодо плану «Обернені до стіни» Тейлор презентував зміни до свого плану «Рій москітів». Доповідач, який нещодавно повернувся з далеких мандрів, мав стомлений вигляд.
— Я хочу, щоб кожен винищувач «рою» був обладнаний системою дубльованого керування: автоматичною і ручною. Перехід на автоматичну систему керування має забезпечити можливість мені самому безпосередньо керувати всіма винищувачами відразу.
— Я бачу, що ви не полишаєте надії самостійно командувати армадою, — іронічно зауважив Гайнс.
— Я хочу мати змогу віддати наказ про створення формації, відплисти до театру військових дій, а потім скомандувати «рою москітів» розсипатись і вишикуватися в бойовий порядок. Коли ворожий флот опиниться в зоні досяжності, планую віддати наказ кожному винищувачу відшукати ціль для атаки в автоматичному режимі. Гадаю, навіть якщо взяти до уваги обмеження досліджень у царині фундаментальних дисциплін, таку технологію зможуть розробити лише за два чи три століття.
— Тож ви плануєте скористатися гібернацією до часу Битви Судного дня й особисто керувати «роєм» під час атаки на трисоляріанський флот?
— Я маю вибір? Вам усім відомо, що я відвідав Японію, Китай і навіть Афганістан.
— І там із кимось бачилися, — втрутився представник США.
— Так, я з ним зустрівся, але… — Тейлор пригнічено зітхнув. — Я продовжу роботу над створенням загону пілотів для «рою москітів», але якщо мене спіткає невдача, не залишиться нічого іншого, як самому повести весь рій в останню атаку.
Ніхто не промовив жодного слова. Коли розмова доходить до Битви Судного дня, люди воліють мовчати.
— У мене є ще одне доповнення до плану «Рій москітів», — вів далі Тейлор. — Я повинен мати можливість самостійно, за власним планом проводити дослідження окремих небесних тіл у Сонячній системі. Скажімо, таких як Європа, Церера й комети з Головного поясу астероїдів.
— Яке відношення це має до плану керування формацією винищувачів? — запитав хтось із присутніх.
— Я мушу відповідати? — Тейлор глянув на Голову РОЗ. Знову запала тиша. Обернений не зобов'язаний пояснювати свої дії.
— І останнє: РОЗ і всі країни земної кулі мають припинити переслідування ОЗТ.
Рей Діас скочив зі свого місця:
— Містере Тейлор, навіть якщо ви заявите, що це частина вашого плану, я виступаю категорично проти вашої ганебної пропозиції!
— Це не частина мого плану, — похитав головою Тейлор. — Це не має жодного відношення до плану! Причина, з якої озвучую таку пропозицію, очевидна: якщо й далі з таким завзяттям іти в наступ на ОЗТ, можна впродовж двох-трьох років цілковито винищити всіх членів організації. Це призведе до зникнення єдиного прямого каналу зв'язку між Землею і Трисолярисом, а також до втрати найважливішого джерела інформації про ворога для нашої розвідки. Наслідки не складно передбачити, чи не так?