Я добре пам’ятаю, як ти освідчився. Твій голос так само тремтів від хвилювання, а сині очі палали щастям. Стільки років минуло, а вони такі ж яскраві й щирі. Згадую, як ми одружилися. Мої батьки довго не могли звикнути до тебе. А чи тримаєш у серці ту мить, коли ти вперше взяв на руки нашу донечку? Звісно, в неї ж твої очі й усмішка.
Ми з тобою пройшли разом великий шлях. І сьогодні, в день нашого золотого весілля, я хочу знову сказати, як сильно кохаю тебе.
Зморшкуватий дідусь великою й мозолястою долонею м’яко тримав руку своєї дружини. І хоча всі бачили за столиком кав’ярні літніх людей — там, поряд із порожніми філіжанками, сиділи хлопець і дівчина. Одягнені за старою модою, вони мовчки дивилися одне одному в очі.
І всесвіт зупинився тієї миті.