Він підповз до тротуару. До нього підбіг чоловік. Зібралася зіваки.
— Нічого, зі мною все гаразд! — сказав водій, сподіваючись, що так воно і є.
Аж раптом усі розступилися, і водій побачив, що просто на нього мчить великий мотоцикл. Мчить, не зменшуючи швидкості! Водій спробував підвестись, але не зміг. Мотоцикл дивом не наїхав на нього. Чоловік на мотоциклі на шаленій швидкості увігнався в самісіньку» гущавину майже паралізованого транспорту й зник у тому напрямку, куди виїхав поліціянт на викраденій вантажівці.
Джон бачив у дзеркальце, як маніяк-лягавий жбурнув на бруківку водія вантажівки. Озирнувшись, хлопчина побачив, що поліціянт тепер сидить за кермом великої вантажівки з причепом. Офіцер з розмаху штовхнув легкову машину, і та урізалася в дерево на узбіччі, іншу відкинув на смугу зустрічного руху. Але водія це не обходило. Навіть навпаки, — він збільшив швидкість.
Відстань між вантажівкою й мотоциклом швидко скорочувалася. Виїхавши на перехрестя, Джон різко крутнув кермо, об’їхав мікроавтобус і шаснув до провулку.
Йому не потрібно було озиратися — він і без того знав, що поліціянт переслідує його. Але шлях до порятунку таки існував — Джон згадав про свою заповітну стежину.
Він сповз із сидіння і покотився під ухил до водостоку. Слизько… Хлопчик опустив ногу, намагаючись утримати мотоцикл. Потім прилип до керма і дав повний газ.
Крихітка «хонда» зіскочила з бортика і, опинившись на сирому дні водостоку, прошмигнула в його вужче відгалуження з високими вертикальними стінками. Помітити Джона з дороги було важко. А він таким шляхом потрапляв прямісінько додому. Якщо лягавий не записав номера мотоцикла, то, здається, поталанило.
Джон пригальмував і з побоюванням озирнувся. Жодних ознак погоні.
Хіба що… «Ні, ні, ні!» — подумки благав Джон, побачивши, як на сонце напливає величезна тінь. Величезна, завбільшки з будинок, вантажівка з ревінням проломила огорожу, порозкидавши на всі боки бетонні блоки, і впала просто в канал.
Здавалося, він перелетить через нього повітрям, але сила земного тяжіння взяла гору. Вантажівка вдарилася об бетонне дно і підстрибнула, рухаючись далі зі швидкістю п’ятдесят миль на годину. Потім колеса крутнулися, й машина з моторошним металевим скреготом урізалася в стіну, відскочила від неї і, заревівши немов поранений у черево динозавр, рвонула вперед, набираючи швидкість.
Вантажівка летіла просто на Джона.
Хлопчик витиснув з мотора все, що міг. Вантажівка мчала дном водостоку, немов потяг у тунелі. Величезні колеса розбризкували на всі боки смердючу рідину, затуляючи брудною завісою призахідне сонце. Здавалося, за Джоном женеться сам диявол, що прагне запопасти його душу. Джон відчував його кожною клітиною свого єства, а в дзеркало бачив залізну потвору-вантажівку. Він був так близько, що, здавалося, простягни руку — і торкнешся ґраток радіатора. Далі збільшувати швидкість хлопчик вже не мав змоги — «хонда» вже й так сягнула межі своєї швидкості. Мотоцикл, не розбираючи дороги, мчався зі швидкістю шістдесят чотири милі на годину.
Вантажівка невблаганно наздоганяла його.
Джон дивився тільки вперед, а тому не помітив, що трохи позаду, вгорі, мчав мотоцикл «харлей».
За кермом сидів Термінатор. Він робив усе, щоб наздогнати їх.
Кіборг бачив і Джона, і цю кляту вантажівку — вони були внизу, за якихось двадцять футів від нього. Термінатор витяг з кишені шкіряної куртки револьвер, який встиг прихопити в коридорі Пасажу, націлився й вистрілив.
Куля пробила хромовану вихлопну трубу вантажівки. Поліціянт навіть не озирнувся, погляд його був прикутий до цілі — невеликої цяточки, що вимальовувалася просто перед ним.
Джон в’їхав у здоровенну калюжу, і мотоцикл утратив керування, а отже, і швидкість. Масивний передній бампер вантажівки вдарив у заднє крило мотоцикла так, що колесо ледь не відламалося. Голосно заревів двигун, і бампер знову тицьнувся в заднє колесо «хонди».
Термінатор націлився і знову вистрілив, але мотоцикл, що їхав нерівним гравієм, хитнувся, і кіборг не влучив у ціль. Пістолет змістився на якихось півміліметра, але цього виявилося досить, і куля увігналася в бетонну стіну. Кіборг вирішив, що за таких умов завдання виконати неможливо. Отже, треба змінити умови.
Термінатор крутонув кермо, і мотоцикл скочив на узбіччя. Машина піднеслася в повітря і перелетіла через огорожу, що відокремлювала дорогу від водостоку. Масивний «харлей» зовсім не був створений для польотів, але кіборг вигинався, намагаючись вирівняти семисотфунтову машину, що падала донизу. «Харлей» щосили вдарився об дно водостоку, з-під коліс вирвався сніп іскор. Утримати мотоцикл від падіння міг тільки робот з його блискавичною реакцією. Термінатор боровся з мотоциклом, що втратив керування.