І переміг.
Кіборг натиснув на газ, потужний мотоцикл, вписавшись у вузький просвіт поміж вантажівкою та стіною, вискочив уперед і затулив собою крихітку «хонду».
Джон озирнувся і побачив «харлей», який мчав з такою самою швидкістю, що і його мотоцикл. Коннора висмикнула з сідла могутня рука, і якусь мить він бовтався в повітрі. Унизу розпливалися обриси «хонди», яка за інерцією ще мчала вперед. Проте відстань між нею та вантажівкою щосекунди зменшувалася.
Термінатор посадив Джона попереду себе. «Хонда» похитнулася, впала й умить перетворилася на брухт під колесами величезної вантажівки.
Мотор «харлея» запрацював на повну потужність. Мотоцикл рвонувся вперед, за три секунди розігнавшись до вісімдесяти миль. Вантажівка не здатна була розвинути такої швидкості й почала відставати.
Попереду з’явився віадук, його опори розділяли водостік. надвоє. «Харлей» рвонув найкоротщим шляхом.
Поліціянт Остін умить зметикував, що вантажівка не пройде жодним з розгалужень. Машину на такій швидкості вчасно зупинити не вдасться. Проте шкоду, завдану його власній персоні можна було звести до мінімуму. Колеса заклинило, і машина, ковзнувши по заляпаному брудом бетонові, увігналася в опори віадука за швидкості шістдесят п’ять миль на годину.
Бетон і сталь поцілувалися та злилися в палких обіймах. Кабіна вантажівки трохи висунулася за стовпи, що підтримували віадук, її зім’яло, як картонну коробку. З пробитого бака потекло пальне. До калюжі бензину потрапив обривок електричного дроту… «Харлей» вискочив з тунелю. Сідоки озирнулися й побачили, як шугонуло полум’я від вибуху бензобаків вантажівки.
Термінатор загальмував. Джон через його плече спробував роздивитися катастрофу. У тунелі лютувала пожежа. Але у вогні щось рухалося. І наближалося до них!
Кіборг потягся було за револьвером, але чомусь роздумав.
З тунелю, погойдуючись, викотилося палаюче колесо і ляпнулося в калюжу. Джон дивився, як язики полум’я поглинають вантажівку, як у повітря підіймається чорний дим. Нікому не вибратися з цього пекла…
Термінатор натиснув на педаль газу. Вони помчали вперед і зникли.
Полум’я, немов живе, метнулося слідом за ними з тунелю. Потім воно насправді ожило: в ньому щось ворушилося.
Спочатку це був звичайний силует, що спокійно просувався вперед…
Потім з тунелю вийшла людиноподібна істота. На гладкій, немов хромованій, поверхні тіла істоти танцювали відблиски полум’я. Здавалося, начебто у форму, що імітувала людське тіло, залили рідку ртуть. Суглоби дивної істоти не просто згиналися й розгиналися, а поверталися під певним кутом. Усередині її не було допоміжного механізму зі складною системою гідравліки і безліччю провідників, як у Термінатора. Обличчя цього дивного робота було якимось невизначеним, немов не мало рис.
Він крокував тунелем, не звертаючи уваги на жахливу спеку. З кожним кроком у його вигляді з’являлося щось нове. Спочатку виникли обриси однострою, потім дрібніші деталі: ґудзики, значок… Але все це було поки що з металу, схожого на ртуть. Така собі ртутна людина.
Коли істота зробила останній крок, вона сама та її одяг набули забарвлення. Робот знову перетворився на поліціянта Остіна. Те ж саме красиве юне обличчя, ті ж самі холодні очі. Їхній погляд було спрямовано туди, куди помчала його ціль.
Мозок цього робота був не на мікросхемах — це був абсолютно новий рівень розвитку штучного інтелекту. Молекулярний мозок, як і сам робот, функціонував на рідкому металі. Зараз цей мозок вирував, перебираючи можливі варіанти.
І всі зі смертельним результатом.
Робот почув, що здалеку наближалося виття сирен. Слухові датчики могли бути розташовані в будь-якій частині тіла — адже кожна молекула містила в собі «генетичну» програму всього організму — тепер датчики прибрали функцію людських вух. Непомітний посеред задушливого диму, робот вибрався з каналу саме тієї миті, коли на місце події прибуло кілька патрульних машин. Поліціянти вискочили на бруківку і, проштовхуючись крізь зростаючу юрбу роззяв, почали розчищати дорогу пожежній машині, що раніш за інших примчала на виклик. Серед тих, хто наводив лад у юрбі, був і красивий молодий поліціянт з холодними очима — на місці катастрофи або вбивства завжди багато поліції.