— Треба визволити її звідти!
Кіборг сказав, не вагаючись:
— Відповідь негативна. Занадто висока ймовірність того, що Т-1000 зараз набув вигляду Сари Коннор і чекає, доки ти вступиш з нею в контакт.
— Овва! А що тоді станеться з нею?
Термінатор відповів як завжди сухо:
— Зазвичай скопійований суб’єкт знищується.
— Знищується?! Чорт! Чому ти мені відразу не сказав? їдьмо негайно туди!
— Ні. Сара Коннор не входить до системи моїх пріоритетів.
— Та пішов би ти знаєш куди? Вона входить до системи моїх пріоритетів!
Джон повернувся й кинувся бігти. Термінатор наздогнав його і схопив за руку. Джон безпомічно борсався, намагаючись вирватися з міцних лап кіборга.
— Гей, чорт забирай! Що з тобою? — волав він.
Термінатор потяг Джона назад до мотоцикла. Хлопчик помітив двох хлопців спортивного вигляду з величезними біцепсами, які переходили вулицю, і закричав, звертаючись до них:
— Допоможіть! Допоможіть! Мене викрали! Урятуйте мене від цього психа!
Хлопці переглянулись, потім один з них посміхнувся.
— Клятий причепа! Ходімо віддухопелимо його!
Вони повернули назад, вирішивши виявити героїзм. Джон дивився на Термінатора й репетував на всі заставки:
— Облиш мене!
На його подив, Термінатор розімкнув руки, та так швидко, що Джон гепнувся задом об тротуар.
— Ой! Але чому ти це зробив? — здивувався хлопчик.
— Ти ж сам мені наказав, — відповів Термінатор.
Джон здивовано вирячився на нього й раптом усе зрозумів…
— Отже, ти мусиш завжди робити те, що я тобі накажу?
— Авжеж. Так мене запрограмували.
— А доведи-но! Постій на одній нозі.
Термінатор безпристрасно підняв ногу. Джон посміхнувся, подумавши, що більше ні в кого в кварталі немає свого власного…
Думка була настільки неймовірною, що Джонові довелося повторити її вголос:
— На тобі! Я маю свого власного термінатора. Оце так!
До. них підійшли два хлопці й вилупилися на здоровенного хлопця в чорному шкіряному костюмі й темних окулярах, який, ніби нічого не трапилося, стояв на одній нозі. Якийсь пришелепуватий!
Один з них звернувся до Джона:
— Ну, як, малюк? Усе в нормі?
Джон раптом усвідомив, що йому вже не потрібно просити допомоги.
— Чухрай звідси, засранцю! — виголосив він. «Оце тобі й подяка», — подумав хлопець і прогарчав:
— Он як? Ну, я тобі зараз умажу, лайно!
— Лайно? Ти сказав: лайно? — Джон розлютився, повернувся до кіборга й наказав:
— Хапай його.
Термінатор негайно підкорився, схопив хлопця одною рукою за волосся і підняв угору. Той безпорадно дригав ногами в повітрі.
— Ну, хто з нас лайно? Га, грушо боксерська?!
І ось тут усе й почалося. Приятель хлопця підскочив до Термінатора і спробував застосувати до нього один з борцівських прийомів. Але кіборг перекинув нападника через капот машини, блискавично вихопив револьвера сорок п’ятого калібру і наставив його хлопцеві в чоло.
Джон верескнув і не вагаючись схопив кіборга за руку саме в той момент, коли Термінатор натискав на спусковий гачок. Ваги хлопчика ледь вистачило, щоб відвести дуло на кілька міліметрів убік.
Хлопець здригнувся, приголомшений гуркотом, що пролунав просто в нього над вухом. Він стояв, роззявивши рота, і навіть не помітив, що від страху обмочив штани.
Джон крикнув Термінаторові:
— А ну, кидай револьвер! Мерщій!
Термінатор сприйняв команду дослівно й кинув зброю на тротуар. Джон блискавично підхопив її і повернувся до отетерілих хлопців.
— Забирайтеся, — наказав він.
Повторювати вдруге йому не довелося.
Джон схопив Термінатора за руку й потягнув до мотоцикла. Він усе ще тримав у руках зброю, боючись повертати її Термінаторові.
— Господи… Адже ти міг убити цього хлопця!
— Звичайно. Я ж термінатор, тобто ліквідатор.
Джон ошелешено дивився роботові в обличчя. Отже, бути власником термінатора не так вже й чудово…
— Слухай мене дуже уважно, добре? Ти більше не термінатор. Домовилися? Ти не можеш убивати людей коли заманеться.
— Чому?
— Як це «чому»? Тому що не можеш!
— Чому?
— Просто не можеш — і край. Повір мені!
Термінатор не сприймав абстрактних понять. У його мозок було введено команду знищувати все, що загрожує життю Джона Коннора. У списку пріоритетів була також команда не залишати безкарно будь-яку агресію, спрямовану проти нього самого. Проте він мусить коритися Джонові Коннору. Кіборг намагався зрозуміти хлопчика, але слова «повір мені» спантеличили його. Він ознайомився з їхнім тлумаченням у словнику, закладеному в його мозок, і все одно вони здавалися йому парадоксальними. Машини, у тому числі й такі, чий штучний інтелект наближається за своєю складністю та глибиною сприйняття до людського, не полюбляють парадоксів.