Сара висловилася щодо манії переслідування, поширеної серед працівників «Біг Джефа», але все ж таки відвернулася до стіни й зняла свій одяг під прикриттям дверцят шафки.
Ненсі чекала на неї, зволікаючи з початком своєї зміни. Мінімум вільного часу вона використовувала для свого улюбленого заняття. Ненсі полюбляла пащекувати про інших дівчат. Сьгодні вона напосілася на Сью Елен — новеньку, яка мала нестерпну звичку чхати, забризкуючи слиною страву, що збиралася подавати клієнтові.
Сара вбралася в однострій: малинову спідницю й рожеву блузку. Лишилося накласти на обличчя трошки косметики. Підмалювати очі, підрум’янити щоки. Але ж і вигляд у неї! Навіть у труну кращих кладуть. А як ще можна виглядати цього божевільного дня?!
У дитинстві мати провіщала, що очі Сари полонитимуть чоловіків. Міс Коннор подивилася в дзеркало. Де ж він, той спокусливий вигляд, що йому, як запевняла мати, заздритимуть інші жінки? Трохи підпухлі повіки, колір очей теж видавався матері незвичайним. Горіх з червоним деревом. Сара усміхнулася своєму відображенню в дзеркалі. Нічого особливого. Карі очі, світло-каштанове волосся. Усе буде добре, матусю!
— Привіт, — звернулася вона із завченою усмішкою до дівчини, яка стояла перед нею у великому дзеркалі. — Мене звати Сара Коннор. Я обслуговую ваш столик.
Вона пощипала собі щоки, розітерла їх, розганяючи кров.
— Дивовижна краса! — додала Сара.
Ненсі не могла випростатися від сміху.
Сара звично й легко рухалася залою, яка гула, неначе розбурханий вулик. Маневруючи між столиками, вигинаючись, мов балерина, вона несла одразу три таці із замовленнями. Угодований здоровань, сповнений обурення, брутально смикнув її за фартух. Щоб не мати зайвого клопоту, дівчина відхилила набік замовлення і подивилася на клієнта із суворим виразом, який не вперше рятував її в скрутних ситуаціях.
— А чому це тут бракує кетчупу?
Чоловік роздратовано тицяв пальцем у тарілку з картоплею «фрі».
Сара підкреслено незворушним тоном мовила:
— На додаток до того, що вже стоїть на вашому столі?
І вона вказала присоромленому бешкетникові на пляшечку з кетчупом, прикриту буклетом меню. Понесла замовлення до іншого столика, де кілька чоловіків усіляко демонстрували загальне нетерпіння. Сара почала розставляти замовлення, аж раптом знервований старий, що сидів на відстані, почав негайно вимагати свою каву. Вона кинула через плече: «Хвилинку, зараз підійду» і намагалася залагодити попередню проблему.
— Для кого біфштекс «берлі біф»?
— Не знаю, особисто я замовляв м’ясо на вертлюзі! — пролунав роздратований голос.
Йому підспівував інший:
— Напевне, для мене, але я не замовляв смаженої картоплі!
Звідкілясь лунало:
— А для мене сир по-чилійськи!
Сара раптом відчула, як підлога захиталася в неї під ногами. Її вмить охопила неймовірна! втома, що накопичувалася протягом дня. Зазвичай вона легко залагоджувала дріб’язкові конфлікти, могла дійти до ладу з кожним важким клієнтом. Але не сьогодні. Тепер усе пішло шкереберть. Усі сьогоднішні капосні дрібниці напосілися на неї гамузом. Дівчина ніяк не могла зосередитися на роботі. Зараз їй усе перекрило одне питання: хто ж таки замовив біфштекс «берлі біф»?
Дебела блондинка з двома донечками-білявками вимогливо нагадала:
— Міс, ми вже давно на вас чекаємо!
— Так, мем, хвилинку, — автоматично відповіла Сара, знімаючи з таці останню тарілку.
Повертаючись, вона зачепила ліктем склянку з водою і приречено заплющила очі. Чоловік, який сидів біля проходу, щось лиховісно просичав та підніс угору руки, ніби закликаючи у свідки всіх присутніх. На його піджакові розпливлася волога пляма. Сара схопила серветку і почала, вибачаючись, гарячково промокати пляму. Обличчя чоловіка недвозначно відтворювало все, що він думав про цю незграбу.
Тим часом дівчинка за сусіднім столиком нашкребла в ложечку морозива й крадькома поклала холодну слизьку кульку до кишені для грошей на Сариному фартусі. Сара зойкнула від несподіванки. Дівчисько переможно зареготало, ладне чи то вибухнути новим залпом дикунського сміху, чи то розрюмсатися! Сара, ледь стримуючись, зацьковано зиркнула на дівча. Облитий відвідувач тихцем під’юджував бешкетницю:
— Непогано, крихітко. Доведеться чайові віддати тобі!
Сара заціпеніла, ошелешена шквалом спрямованих на неї ударів, неначе насланих таємничою темною силою.