Герб Россмор загальмував свій «бронко» й очима, що злипалися від утоми, розглядав вогні мотелю «Тиккі». Йому потрібно відпочити, інакше він засне просто за кермом і вріжеться в огорожу. Водій помилково пропустив поворот на стоянку і в’їхав на майданчик за мотелем, куди виходили задні двері номерів. Пошепки вилаявся й увімкнув задню швидкість. Але те, що Герб побачив, змусило його заглушити двигун.
Двері одного з номерів відчинилися, звідти вислизнули двоє і нечутно, але швидко рушили вздовж муру. Обоє йшли босоніж. Хлопець на ходу натягав на голе тіло довгий плащ На дівчині був вивернутий навиворіт жакет, у руці вона тримала важку на вигляд нейлонову сумку.
Хлопець звів очі, побачив Герба і, ляпаючи босими ногами, побіг майданчиком у напрямку до «бронко». Містер Россмор відразу зметикував, що буде наступної миті, і відреагував миттєво — зачинив дверцята й схопився за ручку підйомника вітрового скла, зробивши безнадійну спробу убезпечити себе від цього психа. Але Різ скочив на підніжку і, просунувши руку в щілину між склом і дверцятами, немов лещатами, стиснув Гербові горло. Той марно намагався розтиснути сталеві пальці. Побачивши в іншій руці Різа пістолет, містер Россмор здався й відімкнув дверцята.
З протилежного боку будинку пролунав голосний тріск, і слідом за тріском прогуркотіли постріли.
— Capo, сюди! — закричав Різ, виволікаючи Герба на асфальт.
Сара, з перекрученим від жаху обличчям, уже сідала в машину з протилежного боку.
У той момент, коли на вулицю вискочив Термінатор, Різ повертав ключ запалювання. Герб ледь-ледь устиг відстрибнути вбік, коли божевільний у його машині натиснув на педаль газу, змусивши двигун заревти, і відпустив зчеплення.
Містер Россмор почув скрегіт металу. Його «бронко» врізався в якийсь предмет і розчавив його об стіну мотелю.
Це була людина.
Герб скулився з переляку, а його вантажівка з божевільним за кермом верескнула шинами, виїхала задом з майданчика і зникла в темряві. «Ну і справи», — подумав Герб. Однак найжахливіше чекало на нього попереду.
Здоровенний хлопець, якого роздавило вантажівкою і який мусив би перетворитися на труп, раптом швидко підняв зброю, визначив напрямок, у якому зникла вантажівка, й увійшов до будинку через задні двері.
За мить містер Россмор почув, як заревів на швидких обертах двигун мотоцикла Ще через пару секунд побачив, як той розвернувся на тротуарі і рвонув слідом за вкраденою вантажівкою.
Герб ледве тримався на ногах. Серед хаосу думок, що вихором пронеслися в його голові, лише одна виглядала розумною: він ніколи не отримає назад свого «бронко». І містер Россмор не помилявся.
Вони були на волосинку від загибелі.
За вікном миготіли цятки світла від вуличних ліхтарів. Учепившись у приладову дошку вантажівки, Сара намагалася вгамувати серцебиття і млосне відчуття того, що все це вже з нею колись відбувалося.
Вони ледь не загинули, лежачи в обіймах. Їх намагалася знищити машина, маючи на це інструкції, дані іншими машинами. При цьому машина виконувала завдання сліпо й тупо.
Сара знала, що кіборг продовжує їх переслідувати. Дивлячись у дзеркало далекого огляду, дівчина бачила як невблаганно наближається самотній вогник. Він збільшувався в розмірах, немов злоякісна пухлина. Сара з ненавистю дивилася на нього.
Різ ритмічно вдихав і видихав повітря, прагнучи встановити цілковитий контроль над своїм тілом. Він рвучко повернув кермо, і Сару відкинуло до дверей. Вантажівка сковзнула асфальтом і, ставши дибки, окреслила круту дугу. Різ натиснув на педаль акселератора, і Сару втиснуло в спинку сидіння.
Цього разу гонитва відбувалася по-іншому. Сара стежила за діями Різа зі змішаним почуттям гордості й страху. Різ миттєво вирівняв авто і скерував машину середньою смугою шосе.
На цей час рух дорогами узбережжя був не надто інтенсивним. На шосе, що веде на південь, до Сан-Дієго, подекуди зустрічалися гуркітливі трейлери і зрідка легкові автомобілі. Різ так спритно переганяв інші авто, неначе ті стояли на місці.
Утім, переслідувач проробляв це настільки ж уміло. Термінатор скорочував дистанцію, наближаючись розмірено й невблаганно, немов годинниковий механізм.
Сара подивилася назад і здригнулася. Термінатор був зовсім поруч. Його нечіткий силует бовванів набагато ближче, ніж могло здаватися в дзеркалі, що викривляє перспективу. Пригнувшись до керма і повернувши до краю ручку газу, кіборг витягував карабін. Не звертаючи уваги на опір повітряного потоку, Термінатор підняв однією рукою зброю.