Выбрать главу

Термінатор перемкнув передачу і протаранив кілька автомобілів за сорок ярдів від Сари, швидко скоротивши дистанцію між ними. Дівчина сховалася за деревами і щодуху чкурнула геть. Тягач рвонув слідом, зламавши дерево. Навіть у ревінні мотору Сара, здавалося, відчувала страх смерті.

Сара побігла швидше.

Тридцять ярдів.

Ще швидше.

Двадцять п’ять ярдів.

Вона задихалася.

Двадцять ярдів…

Сара добігла до рогу будинку. І в цей момент її наздогнали спалах світла і хвиля розпеченого повітря.

Дівчина впала й покотилася по землі. Озирнувшись, вона побачила найбільшу картину руйнації, яку тільки могла собі уявити: над кабіною тягача виростала вогняна куля, огорнена жовтими хвилями палаючого бензину. Енергія, прихована в пальному, нестримно рвалася на волю. Автоцистерну затопив океан бурхливого полум’я. Машина злетіла в повітря і тієї ж миті розпалася на частини.

В обличчя дівчини, немов порив урагану, вдарила вибухова хвиля. Захлинувшись повітрям, Сара сховалася за ріг. До її вух долинув металевий дзенькіт. Покручені уламки автоцистерни падали на землю і з гуркотом котилися асфальтом. Сарі кортіло подивитися, як кіборг засмажиться в цьому пеклі. Вона має переконатися в тому, що йому настав кінець — раз і назавжди!

Вона висунулася з-за рогу.

Машина догорала в полум’ї. Вогонь здіймався багряними язиками, затуливши зірки хмарами диму.

У покрученій кабіні металася якась тінь. Обгорілий з голови до ніг Термінатор порозкидав уламки і, впавши на асфальт, перекотився на спину, палаючи, немов смолоскип. Чи міг він відчувати біль? Сара прикрила від нестерпного жару обличчя. Навіть на такій відстані було відчуття, що дивишся на сталеплавильну піч. Навколо палаючих уламків пузирився, топився і горів асфальт. Термінатор повз. Судячи з усього, він не відчував болю і з зусиллям пробирався крізь купи понівеченого металу. Його волосся й одяг уже згоріли, і лише залишки плоті шкварчали на розпеченому кістяку, немов бекон на пательні.

Огорнена полум’ям істота з явним небажанням уповільнила рух. Його голова почала рухатися й поверталася доти, доки кіборг не намацав поглядом Сару. Термінатор продовжував стежити за нею, навіть перебуваючи в такому критичному становищі.

Сару раптом охопила впевненість у тому, що вона житиме, що витримає цей іспит. Але крім того вона розуміла, що це спотворене вогнем обличчя буде протягом усього життя переслідувати її в нічних кошмарах. Сара довго стежила за кіборгом, доки того не засипало купою уламків. У її душі зародилося неясне відчуття перемоги, яке відразу згасло, щойно вона згадала про Різа.

Забувши про Термінатора, що догоряв посеред уламків, Сара підхопилася на ноги. Непевною ходою обігнула залишки автопоїзда, намагаючись роздивитися за язиками полум’я бак для сміття на протилежному боці дороги. Але крізь вогонь нічого не було видно. Від спеки шкіра на її обличчі нап’ялася і вкрилася потом.

— Різе!

Раптом вона побачила той самий сміттєвий контейнер. Струмочок палаючого бензину лизнув його своїм полум’ям, і контейнер задимів. Чи зміг Різ вилізти звідти? Понад усе на світі Сарі хотілося довідатися, чи живий він? Вона ступнула у вогонь, і в цей момент пролунав його голос. Він сказав: «Саро!».

Різ вискочив з вогню, потягнув дівчину вбік і обійняв. Одяг Кайла курився, а на шкірі запеклася кров. Він слабко застогнав у Сариних обіймах. Її тіло все ще перебувало в напруженій боротьбі і діяло поза волею дівчини. Вона пригорнула Кайла до грудей, цілувала його, шепотіла слова кохання.

Вони стали навколішки, притулившись одне до одного на самому порозі розбурханого пекла, у якому палали кіборг і бензовоз.

— Ми перемогли! — говорила вона, заколисуючи Різа, затуляючи його своїм тілом від жару й полум’я, намагаючись, наскільки це можливо, врятувати його від смерті, повертаючи йому борг своїм коханням і ніжністю.

Обійнявшись, вони не звертали уваги на події навколо них і не бачили, як заворушилися уламки, не чули брязкоту металу. Не помічали Термінатора, що повстав із полум’я немов птах Фенікс.

Кіборг лише зачаївся на час, набираючись теплової енергії. Щойно його плоть остаточно обгоріла, а суперсплав кістяка розжарився до червоного, він ожив, швидко відновлюючи й нарощуючи сили. Поповнивши завдяки вогню запас енергії, Термінатор дочекався, доки плоть згорить остаточно, і був готовий продовжити переслідування.