Кайл скинув форму, і медики взялися натирати його маззю, яка мала дуже різкий запах.
Джон вдивлявся в Різове обличчя — таке молоде, без жодної зморшки. Дивно було усвідомлювати, що перед ним його батько. Кайл виглядав спокійним, дихав рівно. Самовладання й витримки йому, судячи з усього, не позичати. Різ внутрішньо зібрався перед подією, яка, хоч як до неї готуйся, захоплює зненацька. Попереду в Кайла стрибок у часі. Ніхто, крім Джона, який не зводив з Кайла уважного погляду, не помітив би тривожного блиску в очах юнака. Лікар зробив Кайлові ін’єкцію інсуліну, від якого вмить напружилися й затверділи м’язи.
Фахівці розступилися, і Джон раптом опинився поряд з Кайлом. Вони дивилися один одному в очі. Між ними не виникло дружби, але якби вони мали більше часу, то, напевно, зійшлися б. До цього дня вони зустрічалися всього п’ять разів. Першого разу Джонові навіть на думку не спало, що цей солдат його батько. І лише побачивши Кайла вдруге і з’ясувавши його ім’я, генерал подивився на нього іншими очима.
— Ви все зрозуміли? — звернувся до Різа генерал.
— Так точно, сер. Мені зрозуміло все, що я маю зробити, але не зовсім зрозумілий сенс завдання.
— Ви знаєте рівно стільки, скільки потрібно, щоб здійснити операцію.
Кайл виструнчився.
— Так, сер, — чітко відповів він.
Такого бурхливого вияву почуттів, який настав по тому, від генерала не очікував ніхто. Ніхто ніколи не бачив командира таким розчуленим. Джон обійняв Кайла за плечі, притягнув до себе. Потім упевнено додав:
— І ви зробите все, як треба!
Коннор упорався з хвилинною' слабкістю і провадив далі вичайним, діловим тоном:
— За умови постійного самоконтролю, певна річ.
— Звичайно, сер!
Джон відвернувся, прикривши очі рукою. Проте розмірковувати над дивною поведінкою свого начальника Різові було ніколи.
Старший групи електронників Уїн скомандував:
— Приготуватися! Пуск!
Над отвором у підлозі піднялися й зависли у повітрі під одноманітне дзижчання магнітних полів два великих металевих кільця генератора часу, одне з яких було всередині іншого. Кайл робив обережний крок уперед, і перше кільце перехилилося під його вагою. Із зовнішнього кільця він ступнув на внутрішнє, кинув погляд униз, туди, де глибочів темний отвір, з якого віяло холодом безмежної пустоти. Потім злякано подивився на Джона. Генерал напружено чекав, доки юнак зробить останній крок.
— Наша машина не схибить! — упевнено крикнув Джон йому навздогін. — Пам’ятаєш, що я просив їй передати?
Кайл вловив з тону свого командира, що це не просто дуже важливо, а має ще й велике значення для нього особисто. Різ набрав у легені повітря й відповів:
— Пам’ятаю кожне слово, сер!
Кайл подивився під ноги. Усі затамували подих.
Спалах блискавки промайнув над генератором і осяяв кімнату. Уїн пригнувся. Сильно запахло озоном. Генератор викинув гігантський заряд енергії. Люди відхилилися, похапцем одягаючи захисні окуляри. Внизу відбувалося щось неймовірне, але до це було, знала лише людина, яка перебувала зараз у камері генератора.
— Ура! Вийшло! — вигукнув Уїн. — Це сектор площини вісімдесят четвертого року. Ми замінили його на сучасний.
— Що тепер станеться з сержантом Різом, сер? — запитав хтось. — Точніше сказати, що станеться потім?
Коннор продовжував дивитися у невидиму далечінь.
— Він загине, виконавши завдання.
— Добрий солдат…
Гримаса болю перекосила обличчя генерала при цих словах.
— Це мій батько, — відповів він.
Коннор обернувся до Уїна.
— Що показують прилади?
Той подивився на кишеньковий лічильник, що висів у нього на поясі, потім здивовано обернувся до Джона.
— Усе, як ви й говорили. Такий сигнал виникає, коли відбувається зміщення в часі. Доки ми йшли сюди, лічильник зареєстрував два таких сигнали… Схоже, існує ще один Термінатор.
Дейн Шорт марив принадами молодшої сестри своєї дружини. Небезпечна річ — такі думки, і не тільки тому, що можуть завести чорт зна куди, — справа в тому, що він поринав у свої фантазіїї за кермом трейлера, намагаючись подолати підступний спуск у тумані, який раптом став сильно густим. Він саме уявляв собі звабливі груди Денізи, коли просто перед ним з туману постали задні вогні машини. Він різко натиснув на педаль, гальма огидно завищали, затрусилася кабіна. Шини тридцятивосьмитонного одоробла з вантажем замороженого лимонаду в рефрижераторі прокреслили на асфальті чорні смуги.