Коли Ірвінг нарешті розрізав путанку, він відчинив двері й спрямував світло свого шиплячого ліхтаря всередину низької комірчини.
Невеличке лігво, яке він бачив чотирма тижнями раніше, було, якщо не брати уваги того факту, що тепер воно освітлювалося його ліхтарем, а не язичком відкритого полум’я, таким самим, яким йому запам’яталося — бухти тросів розсунуті та складені таким чином, що між ними утворилася подоба печерки, — а в ній були всі ознаки того, що жінка тут харчувалася: олив’яна миска з «Терору» з недоїдками солоної тріски, олив’яний кухоль з грогом і щось на кшталт речового мішка, пошитого, очевидно, леді Сайленс зі шматків списаної в ганчір’я парусини.
У канатному ящику був також маленький олійний ліхтар — того типу, олії в якому вистачає лише на те, щоб матрос уночі встиг сходити з ним до гальюна. Його кришка все ще була гарячою на дотик, коли Ірвінг мацнув її, скинувши рукавицю й пальчатку.
Але леді Сайленс не було.
Ірвінг міг би посовати туди-сюди важкі бухти тросів, щоб заглянути за них, але з досвіду він знав, що решта трикутного простору канатного ящика була забита якірними канатами. Вони вийшли в рейс два з половиною роки тому, а канати все ще смерділи річковим намулом Темзи.
Проте леді Сайленс зникла. Тут не було виходів угору через палубу чи назовні через стінки корпуса. То забобонні матроси мали рацію? Вона була ескімоською відьмою? Шаманкою? Поганьскою чаклункою?
Третій лейтенант Ірвінг не вірив у це. Він помітив, що більше не тягне крижаним повітрям. Але язичок полум’я його ліхтаря все ще коливався на ледь помітному протязі.
Ірвінг витягнув уперед руку і повів навкруг себе ліхтарем — це і був весь вільний простір усередині невеличкого захаращеного канатного ящика — і зупинився, коли полум’я враз сильно затанцювало: тягнуло від правого борту в кутку, де сходилися до носа стінки корпуса.
Він поставив долі ліхтар і почав відсовувати вбік одну з бухт. Ірвінг негайно переконався в тому, як розумно вона вклала тут товстий якірний трос — те, що здавалося ще одною великою бухтою тросу, було кількома скойланими витками тросу з іншої бухти, скрученими таким чином, щоб заповнити вільний простір, які, втім, легко засовувалися всередину її лігва. Поза цією підробною бухтою тросу відкрилися вигнуті шпангоути борту.
І тут вона знову виявила неабиякий розум. Бо вище і нижче канатного ящика тяглося складне переплетіння дерев’яних і залізних бімсів, встановлених під час переобладнання «Терору» до експлуатації в льодових умовах за кілька місяців до відплиття експедиції. Тут, у носовій частині, вертикальні залізні бімси, дубові кросбімси, потрійні підкріплені підкоси, залізні трикутні підпірки і масивні дубові діагональні бімси — багато завтовшки як шпангоути — утворювали таку собі решітку як частину підсилення корпуса корабля для плавання серед полярної криги. Один лондонський репортер, знайомий лейтенанта Ірвінга, написав, що з усіма цими багатотонними залізними і дерев’яними конструкціями, разом із додатковими шарами обшивки з африканського дуба, канадського в’яза і знову африканського дуба, якими зміцнили обшивку бортів з англійського дуба, «товщина корпуса тепер становить добрячих вісім футів».
Ірвінг знав, що так воно й було стосовно носа судна й бортів, але тут, де в канатному ящику і над ним останні приблизно п’ять футів обшивки корпуса сходилися до носа, було тільки шість початкових дюймів міцного англійського дуба, на відміну десяти дюймів багатошарової твердої деревини в усіх інших місцях. На думку конструкторів, ділянка в кілька футів, яка безпосередньо прилягала з правого чи лівого бортів до окутого важким залізом форштевня, повинна мати менше шарів обшивки, щоб вона могла гнутися і пружинити під час жахливих криголамних ударів.
Так вони й зробили. П’ять поясів гнучкої деревини по боках від зміцненого форштевня на додачу до підкріпленого залізом та дубом носа і внутрішніх відсіків були останнім словом сучасної криголамної техніки, з якою не могла б позмагатися жодна інша військово-морська чи цивільна експедиція. «Терор» та «Еребус» вирушали у такі місця, де жоден інший корабель не мав би шансів на порятунок.